окоп

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	око́п	око́пи
Р.	око́пу	око́пів
Д.	око́пові око́пу	око́пам
З.	око́п	око́пи
Ор.	око́пом	око́пами
М.	на/у око́пу	на/у око́пах
Кл.	око́пу*	око́пи*

о-·-ко́п

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -коп-.

Вимова

• МФА : [ɔˈkɔp] (одн.), [ɔˈkɔpe] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Окоп

Окоп

Окоп

Значення

1. рів із земляним насипом, валом навколо чого-небудь ◆ Кладовище було обкопане глибоким ровом. На окопі росла густа дереза. З одного боку по окопі росли високі верби. І. Нечуй-Левицький
2. військ. земляна споруда, що служить укриттям від вогню, вогневою позицією та місцем спостереження за ворогом для одного бійця або підрозділу; шанець ◆ Раптом він вискочив з окопу, вихопив гранату і пошпурив кудись за кущі. Григорій Тютюнник

Синоніми

1. окіп
2. —

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. —

—

Гіпоніми

1. —
2. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: окіпчик, окопчик згрубілі: око́писько, око́пище топоніми: Око́п, Окопи ін. іменники: окі́п, око́пище, око́писько прикметники: око́пний дієслова: око́пувати, око́пуватися, окопа́ти дієприкметники: око́паний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: trench, dugout Білоруськаbe: акоп (be) чол. Німецькаde: Schützengraben m -s, -gräben Російськаru: окоп Французькаfr: tranchée f

Джерела

• Словник УЛІФ: окоп

Болгарська

Морфосинтаксичні ознаки

Ед.	око́п
Ед. об.	око́па
Ед. суб.	око́път
Мн.	око́пи
Мн. сов.	око́пите
Числ.	око́па
Зв.	—

о-ко́п

Іменник, чоловічий рід, відмінювання 7.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. окоп (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. яма, ров, трап, изкоп
2. укрепление

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	око́п	око́пы
Р.	око́па	око́пов
Д.	око́пу	око́пам
З.	око́п	око́пы
О.	око́пом	око́пами
П.	око́пе	око́пах

о·ко́п

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -коп-.

Вимова

• МФА: []
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. окоп (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: окопник прикметники: окопный

Етимологія

Від ??