іменник
Українська
ред.
іме́нник
ред.Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | іме́нник | іме́нники |
| Р. | іме́нника | іме́нників |
| Д. | іме́ннику іме́нникові |
іме́нникам |
| З. | іме́нник | іме́нники |
| Ор. | іме́нником | іме́нниками |
| М. | на/в іме́ннику | на/в іме́нниках |
| Кл. | іме́ннику* | іме́нники* |
і-ме́н-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -імен-; суфікси: -н-ик.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- лінгв. самостійна частина мови, що означає назву предмета, поняття, явища. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.- —
Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| частина мови | |
| |
іменни́к
ред.Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | іменни́к | іменни́ки |
| Р. | іменни́ка | іменни́ків |
| Д. | іменни́ку іменни́кові |
іменни́кам |
| З. | іменни́к | іменни́ки |
| Ор. | іменни́ком | іменни́ками |
| М. | на/в іменни́ку | на/в іменни́ках |
| Кл. | іменни́ку* | іменни́ки* |
і-мен-ни́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -імен-; суфікси: -н-ик.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.- ювел. спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.
Переклад
ред.| спеціальний знак | |
| |
