окіпчик
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | окі́пчик | окі́пчики |
Р. | окі́пчика | окі́пчиків |
Д. | окі́пчикові окі́пчику |
окі́пчикам |
З. | окі́пчик | окі́пчики |
Ор. | окі́пчиком | окі́пчиками |
М. | окі́пчикі | окі́пчиках |
Кл. | окі́пчику* | окі́пчики* |
о-кі́п-чик
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -кіп-; суфікс: -чик.
Вимова
ред.- МФА : [oˈkʲipt͡ʃek] (одн.), [oˈkʲipt͡ʃeke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- те ж саме, що окопчик. [≈ 1][▲ 1] ◆ І скрізь — купи наритої землі. Вирви од бомб, окіпчики, позиції мінометної батареї. Ю. Яновський
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Утворено за допомогою суфіксів -ч та -ик від окіп, далі від Шаблон:етимологія:окіп
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: окіпчик
- Словник української мови, Том 5 — Київ, видавництво «Наукова думка» — 1974
- окіпчик на Lingvo.ua