Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	німе́цький	німе́цька	німе́цьке	німе́цькі
Р.	німе́цького	німе́цької	німе́цького	німе́цьких
Д.	німе́цькому	німе́цькій	німе́цькому	німе́цьким
З.	німе́цького (іcт.) німе́цький (неіст.)	німе́цьку	німе́цьке	німе́цьких (іст.) німе́цькі (неіст.)
О.	німе́цьким	німе́цькою	німе́цьким	німе́цькими
М.	німе́цькім німе́цькому	німе́цькій	німе́цькім німе́цькому	німе́цьких

ні-ме́ць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -німець-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

що стосується німців або Німеччини, зв’язаний з ними. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
власні назви: Німеччина ін. іменники: німець, німка, німкеня

Від ??

Список перекладів
Іспанська_es: alemán, germano Італійська_it: tedesco (germanico) Англійська_en: German Нідерландська_nl: Duits ^→ nl Німецька_de: deutsch Російська_ru: немецкий Французька_fr: allemand Чеська_cs: německý

німецький