Українська
Редагувати

У Вікіпедії є стаття

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відмінок однина множина
Н. однина́  —
Р. однини́  —
Д. однині́  —
З. однину́  —
Ор. однино́ю  —
М. однині́  —
Кл. одни́но*  —

од-ни-на́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -одн-; суфікс: -ин; закінчення: .

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет ◆ Як і в українській, так і в англійській мові є однина і множина іменників. https://opentalk.org.ua/langstory/vzhivannya-imennikiv-tilki-v-odnini-i-tilki-v-mnozhini

СинонімиРедагувати

АнтонімиРедагувати

  1. множина

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати