однина
УкраїнськаРедагувати
Морфосинтаксичні ознакиРедагувати
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | однина́ | одни́ни |
Р. | однини́ | одни́н |
Д. | однині́ | одни́нам |
З. | однину́ | одни́ни |
Ор. | однино́ю | одни́нами |
М. | однині́ | одни́нах |
Кл. | одни́но* | одни́ни* |
од-ни-на́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
ВимоваРедагувати
Семантичні властивостіРедагувати
ЗначенняРедагувати
- граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет ◆ Як і в українській, так і в англійській мові є однина і множина іменників. https://opentalk.org.ua/langstory/vzhivannya-imennikiv-tilki-v-odnini-i-tilki-v-mnozhini
СинонімиРедагувати
АнтонімиРедагувати
ГіперонімиРедагувати
ГіпонімиРедагувати
ХолонімиРедагувати
МеронімиРедагувати
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати
Споріднені словаРедагувати
Найтісніша спорідненість | |
ЕтимологіяРедагувати
Від ??
ПерекладРедагувати
Список перекладів | |