Українська
Редагувати

на-зив-ни́й

Прикметник, прикметникове відмінювання 1b.

Корінь: -назив-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

лінгв. який служить для називання, позначення предметів, явищ, дій і т. ін. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
який уживається як типове узагальнення, втілення певних властивостей, якостей і т. ін. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: називання дієслова: називати, називатися

Від ?

Список перекладів
Азербайджанська_az: adlıq Англійська_en: nominative Грецька_el: ονομαστική Польська_pl: mianownik Російська_ru: именительный Французька_fr: nominatif

Список перекладів

називний