Українська
Редагувати

У Вікіпедії є стаття

Множина

мно-жи-на́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -множин-; закінчення: -а.

матем. сукупності певних і різних об'єктів довільної природи, яка розглядається як одне ціле. Об'єкти, які складають множину, називаються її елементами. ◆ Нагадаємо, що множину слів або ланцюжків називають мовою.Правила, що задають множину ланцюжків (слів, речень), утворюють синтаксис мови, а опис множини змістів і відповідність між реченнями та змістами – її семантику. Стрелковська І.В., Буслаєв А.Г.,Харсун О.М., Пашкова Т.Л., Баранов М.І., Григор’єва Т.І., Вишневська В.М., Кольцова Л.Л., «Дискретна математика», 2010 р.
лінгв. граматична форма числа ◆ Іменник «овцы» в множині родового відмінка він провідміняв «овцев», плутав суфікси Григорій Тютюнник, «Вир», 1964 р.