множина
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | множи́на́ | и |
Р. | множи́ни́ | |
Д. | множи́ні́ | ам |
З. | множи́ну́ | и |
Ор. | множи́но́ю | ами |
М. | множи́ні́ | ах |
Кл. | о* | и* |
мно-жи-на́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -множин-; закінчення: -а.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- матем. сукупності певних і різних об'єктів довільної природи, яка розглядається як одне ціле. Об'єкти, які складають множину, називаються її елементами. ◆ Нагадаємо, що множину слів або ланцюжків називають мовою.Правила, що задають множину ланцюжків (слів, речень), утворюють синтаксис мови, а опис множини змістів і відповідність між реченнями та змістами – її семантику. Стрелковська І.В., Буслаєв А.Г.,Харсун О.М., Пашкова Т.Л., Баранов М.І., Григор’єва Т.І., Вишневська В.М., Кольцова Л.Л., «Дискретна математика», 2010 р.
- лінгв. граматична форма числа ◆ Іменник «овцы» в множині родового відмінка він провідміняв «овцев», плутав суфікси Григорій Тютюнник, «Вир», 1964 р.
Синоніми
ред.- —
- —
Антоніми
ред.- —
- однина
Гіпероніми
ред.- —
- —
Гіпоніми
ред.- —
- —
Холоніми
ред.- —
- —
Мероніми
ред.- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Список перекладів | |
|