Українська
Редагувати

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	ору́дний	ору́дна	ору́дне	ору́дні
Р.	ору́дного	ору́дної	ору́дного	ору́дних
Д.	ору́дному	ору́дній	ору́дному	ору́дним
З.	ору́дного (іcт.) ору́дний (неіст.)	ору́дну	ору́дне	ору́дних (іст.) ору́дні (неіст.)
О.	ору́дним	ору́дною	ору́дним	ору́дними
М.	ору́днім ору́дному	ору́дній	ору́днім ору́дному	ору́дних

о-ру́д-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -оруд-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

лінгв. що виражає знаряддя та засіб дії. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: оруда дієслова: орудувати

Від ??

Список перекладів
Іспанська_es: instrumental; ablativo Італійська_it: strumentale, ablativo Англійська_en: instrumental Російська_ru: творительный (відмінок) Французька_fr: instrumental

орудний