криниця
Українська
ред.
криниця I ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | крини́ця | крини́ці |
| Р. | крини́ці | крини́ц |
| Д. | крини́ці | крини́цям |
| З. | крини́цю | крини́ці |
| Ор. | крини́цею | крини́цями |
| М. | крини́ці | крини́цях |
| Кл. | крини́це* | крини́ці* |
кри-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -криниц-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [krenet͡sʲɐ] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
.jpg)
Значення ред.
- глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі ◆ Шматки високого зоряного неба виринали між ними недосяжними криницями. Михайло Стельмах, «Велика рідня» ◆ Невелика косарська криниця, а вмістилися в ній і придорожні дерева, і високе, коване небо з серпом місяця, хмаринами, і дрімають в її глибині осипані стріли грімниць, і самому сонцю не розминутися з нею. Михайло Стельмах, «Велика рідня»
- те ж саме, що джерело ◆ Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї… Холодна водиця Я. Щоголів
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від псл. *krьnica/krinica "джерело; (виритий) колодязь", похідне від krьnъ "викопаний" ( < іє. *kr-/ker- "різати"); той самий корінь виступає в псл. krъtъ, укр. кріт; менш обґрунтоване пов'язання з *krinica "миска, видовбана посудина". рос. криница "криниця", біл. крыніца, пол. krynica "джерело, криниця; цистерна; початок". Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
Переклад ред.
| глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі | |
| |
| джерело | |
| |
криниця II ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | крини́ця | крини́ці |
| Р. | крини́ці | крини́ць |
| Д. | крини́ці | крини́цям |
| З. | крини́цю | крини́ць |
| Ор. | крини́цею | крини́цями |
| М. | крини́ці | крини́цях |
| Кл. | крини́цю | крини́ці |
кри-ни́-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -криниц-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- регіон. те ж саме, що кумка червоночерева (Bombina bombina L.). [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ Bombina bombina L.; джорело, джерло, жерело; криничка (с. Мала Бурімка, Чорнобаївського р-ну Черкаської обл); джерелянка, джирилянка, жерлянка, криниця, криничанка, криничка
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: криниця
- Куйбіда В.В. Народні батрахоніми: становлення, класифікація, етимолого-семантичний аналіз (2012)
- Новий тлумачний словник української мови 42 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9