криниця

Це стабільна версія, перевірена 18 листопада 2022. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

криниця I

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. крини́ця крини́ці
Р. крини́ці крини́ц
Д. крини́ці крини́цям
З. крини́цю крини́ці
Ор. крини́цею крини́цями
М. крини́ці крини́цях
Кл. крини́це* крини́ці*

кри-ни́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -криниц-; закінчення: .

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.
 
Криниця

Значення

ред.
  1. глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі ◆ Шматки високого зоряного неба виринали між ними недосяжними криницями. Михайло Стельмах, «Велика рідня» ◆ Невелика косарська криниця, а вмістилися в ній і придорожні дерева, і високе, коване небо з серпом місяця, хмаринами, і дрімають в її глибині осипані стріли грімниць, і самому сонцю не розминутися з нею. Михайло Стельмах, «Велика рідня»
  2. те ж саме, що джерело ◆ Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї… Холодна водиця Я. Щоголів

Синоніми

ред.
  1. колодязь
  2. криничка, криничовина, чур, чуркало, нора, живець

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість


Етимологія

ред.

Від псл. *krьnica/krinica "джерело; (виритий) колодязь", похідне від krьnъ "викопаний" ( < іє. *kr-/ker- "різати"); той самий корінь виступає в псл. krъtъ, укр. кріт; менш обґрунтоване пов'язання з *krinica "миска, видовбана посудина". рос. криница "криниця", біл. крыніца, пол. krynica "джерело, криниця; цистерна; початок". Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9


Переклад

ред.
глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі
джерело

криниця II

ред.
відмінок однина множина
Н. крини́ця крини́ці
Р. крини́ці крини́ць
Д. крини́ці крини́цям
З. крини́цю крини́ць
Ор. крини́цею крини́цями
М. крини́ці крини́цях
Кл. крини́цю крини́ці

кри-ни́-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.


Корінь: -криниц-; закінчення: .

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.
 
Криниця

Значення

ред.
  1. регіон. те ж саме, що кумка червоночерева (Bombina bombina L.). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Джерела

ред.
У Вікіпедії є стаття
  • Новий тлумачний словник української мови 42 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Посилання

ред.