джерело

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	джерело́	джере́ла
Р.	джерела́	джере́л
Д.	джерелу́	джере́лам
З.	джерело́	джере́ла
Ор.	джерело́м	джере́лами
М.	джерелі́	джере́лах
Кл.	джерело́*	джере́ла*

дже-ре-ло́

Іменник середнього роду, відмінювання 1d.

Корінь: -джерел-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [d͡ʒereˈlɔ] (одн.), [d͡ʒeˈrɛlɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [дж е́ р е^и л о]

Семантичні властивості

Джерело

Значення

1. потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. ◆ немає прикладів застосування.
2. те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало. ◆ немає прикладів застосування.
3. місце, особа або предмет, з якого щось походить або може бути отримано. ◆ немає прикладів застосування.
4. спец. писемна пам'ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: джерельце ін. іменники: джерелянка прикметники: джерельний, джерельський

Етимологія

Від псл. žerdlo, žьṛdlo «горло» , пізніше «отвір», потім частково у східних та західних слов’ян «отвір, з якого б’є вода»; утворене від *žerti, *žьrati і пов’язане чергуванням голосних з псл. *žьṛdlo, укр. го́рло; споріднене з лит. gerkle «горло», gérklos (анат.) «глотка»

Переклад

потік води
Англійськаen: spring (en) Грецькаel: πηγή (el) Польськаpl: źródło (pl) сер. Російськаru: источник (ru), родник (ru)

те, що дає початок чому-небудь
Російськаru: источник (ru)

місце, особа або предмет, з якого щось походить або може бути отримано.
Англійськаen: source (en) Російськаru: источник (ru)

писемна пам'ятка
Російськаru: источник (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: джерело