чуркало
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | чу́ркало | чу́ркала |
Р. | чу́ркала | чу́ркал |
Д. | чу́ркалу, чу́ркалові | чу́ркалам |
З. | чу́ркало | чу́ркала |
Ор. | чу́ркалом | чу́ркалами |
М. | чу́ркалі | чу́ркалах |
Кл. | чу́ркало* | чу́ркала* |
чу́р-ка-ло
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -чуркал-; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА : [ˈt͡ʃurkɐlɔ] (одн.), [ˈt͡ʃurkɐlɐ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. те ж саме, що джерело. [≈ 1][▲ 1] ◆ Оглянувся [Марусяк] за чуркалом, прислухався - чи не журчить де, але не було чути. Шукати не хотілося; зрештою пригадав, що й нема тут чуркала поблизу. Г. М. Хоткевич ◆ Олекса пішов шукати чуркала, щоб обмити [рану] Г. М. Хоткевич
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.