земля
Див. також Земля. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | земля́ | зе́млі |
Р. | землі́ | земе́ль |
Д. | землі́ | зе́млям |
З. | зе́млю | зе́млі |
Ор. | земле́ю | зе́млями |
М. | землі́ | зе́млях |
Кл. | зе́мле | зе́млі* |
зем-ля́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -земл-; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА : [zemˈlʲɑ] (одн.), [ˈzɛmlʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- тільки одн. верхній шар земної кори; земляна поверхня, площина, по якій ходять. ◆ Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю й лежали на ній. Олександр Петрович Довженко
- тільки одн. речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори. ◆ Той хліб, що їли люди, був випечений з усякої всячини: там була й полова з остюками, і земля з куколем та горошком. Панас Мирний
- тільки одн. суша (на відміну від водяного простору). ◆ Якийсь час пливли вони в тумані, поміж берегами, одірвані од землі й безпомічні. М. М. Коцюбинський
- країна, край, держава. ◆ Мій рідний край, моя земля велика-превелика! Є в ній степи, ліси, поля, моря, і гори, й ріки. Наталя Забіла
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.- земля горить під ногами
- не чути землю під ногами
- змітати з лиця землі
- зрівняти із землею
- за тридев'ять земель
- немов виринути з-під землі
- топтати землю
- земля обітована
- землі не доторкатися
- відриватися від землі
- врости в землю
- лишитися між небом і землею
Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Переклад
ред.земляна поверхня | |
|
ґрунт | |
суша | |
|
країна | |
|
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: земля
- Словник УЛІФ: земля
- Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наук. думка, 1970—1980.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | земля́ | зе́мли |
Р. | земли́ | земе́ль |
Д. | земле́ | зе́млям |
З. | зе́млю | зе́мли |
О. | землёй землёю |
зе́млями |
П. | земле́ | зе́млях |
зем-ля́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2*d' за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -земл-; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: [zʲɪm'lʲa]
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- земля (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від psl. *zemja