кирниця
Українська ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кирни́ця | кирни́ці |
Р. | кирни́ці | кирни́ць |
Д. | кирни́ці | кирни́цям |
З. | кирни́цю | кирни́ці |
Ор. | кирни́цею | кирни́цями |
М. | кирни́ці | кирни́цях |
Кл. | кирни́це* | кирни́ці* |
кир-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка). Альтернативні форми: керниця.
Корінь: -кирниц-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. криниця [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5