анат.рухливийм'язовийорган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]◆ Він узявсь за голову рукою і промочив смажні уста язиком. Панас Мирний, «Лихі люди», 1877 р. [СУМ-11]◆ Собакам душно. Лягли на межі, як три копиці вовни, звісили з ротів язики і носять боками з коротким свистом. М. М. Коцюбинський, «Intermezzo», 1908 р. [СУМ-11]◆ Варити сталь — делікатна справа, важка й закрутиста, щоб сталь вийшла потрібної марки, на язик її не скуштуєш, пальцем не помацаєш. Юрій Яновський, «Вершники», 1935 р. [СУМ-11]◆ Пролизавши язиком замерзлу шибку, Данько бачив уже свою Каховку містом щастя. О. Т. Гончар, «Таврія», 1952 р. [СУМ-11] * образно◆ Між небом і землею каламуть: то кінські копита розляпують багнюку. І темрява, така темрява, що […] робиться моторошно від слизьких язиків холодної мжі, що лижуть тобі лице і руки. Г. М. Тютюнник, «Вир», 1960 р. [СУМ-11]
страва, приготовлена з цього органа деяких тварин (переважно коров'ячого або свинячого) [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]◆ — А ми так готувались! — зітхала засмучена мама і присувала мені ковбасу або копчений волячий язик. М. М. Коцюбинський, Лист з Капрі, грудень 1911 р. [СУМ-11]
перен. те, що має подовжену, витягнуту форму [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]◆ Багаття під лісом все розгорювалось і піднімало вгору довгі червоні язики. І. С. Нечуй-Левицький, «Князь Єремія Вишневецький», 1897 р. [СУМ-11]◆ З кожним подувом вітру хвиля заходила все глибше на захід, водяні язики шурхотіли по мерзлому піску все далі й далі… О. Т. Гончар, «Перекоп», 1957 р. [СУМ-11]
перен. цей самий орган людини, за допомогою якого вона усно передає свої думки, спілкується; орган мовлення [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
заст.мова (у 2 знач.) [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]◆ І возвеличимо на диво // І розум наш і наш язик… Т. Г. Шевченко, «Подражаніє 11 псалму», 15 лютого 1859 р. [СУМ-11]◆ Веліла вона готуватись у дорогу […] п'яти тлумачам, які красно вміли говорити язиками грецьким, франкським і латинянським. Скляренко, «Святослав», 1959 р. [СУМ-11]
прослухати вимову?, файл
_06.jpg)
