Утриматися від висловлювань; замовкнути. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ А що хочеш збрехать, язика прикуси М. Номис ◆ Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика І. Нечуй-Левицький ◆ Прикусила Оксана язика, а стара Кухтиха ще й пожурила невістку А. Іщук ◆ Хвала альтруїстам, меценатам, шейлокам і гобсекам! — волала трійця, окуповуючи затишний столик. І прикусила язика, засліплена чародійною посмішкою феї А. Крижанівський ◆ Олена завжди вміла гостро відповісти Михасеві, і йому часто доводилось прикушувати язика О. Донченко ◆ Язички там!.. А далі не сказала, щоб прикусили язички. Дівчата одразу примовкли В. Кучер .