Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	рухли́вий	рухли́ва	рухли́ве	рухли́ві
Р.	рухли́вого	рухли́вої	рухли́вого	рухли́вих
Д.	рухли́вому	рухли́вій	рухли́вому	рухли́вим
З.	рухли́вого (іcт.) рухли́вий (неіст.)	рухли́ву	рухли́ве	рухли́вих (іст.) рухли́ві (неіст.)
О.	рухли́вим	рухли́вою	рухли́вим	рухли́вими
М.	рухли́вім рухли́вому	рухли́вій	рухли́вім рухли́вому	рухли́вих

рух-ли́в-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -рух-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

який перебуває в русі ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Хома кинувся в загальний рухливий потік, їздові дружно ломилися за ним. О. Гончар
повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ За молодих літ баба… тямовита була і рухлива. Ганна Барвінок
перен. який розвивається, змінюється ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Літературна мова – рухлива, динамічна категорія.

Найтісніша спорідненість
іменники: легкорухли́вість, малорухли́вість, нерухли́вість, рухли́вість прикметники: ворухли́вий, легкорухли́вий, малорухли́вий, нерухли́вий, прислівники: малорухли́во, рухли́во

який перебуває в русі

повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами

який розвивається, змінюється

Статтю слід доробити.

Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
Належить уточнити:

рухливий