Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
ву́хо
|
ву́ха
|
| Р.
|
ву́ха
|
ву́х
|
| Д.
|
ву́ху
|
ву́хам
|
| З.
|
ву́хо
|
ву́ха
|
| Ор.
|
ву́хом
|
ву́хами
|
| М.
|
ву́сі
|
ву́хах
|
| Кл.
|
ву́хо*
|
ву́ха*
|
ву́хо
Іменник, неістота, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вух-; закінчення: -о.
Семантичні властивості
ред.
1 — хомут, 2 — вухо, 3 — голова, 4 — поясок, 5 — талія, 6 — звукове кільце, 7 — губа, 8 — устя, 9 — било, 10 — заплічка
- орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- зовнішня хрящова частина органа слуху; вушна раковина. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- перен. Шаблон:anim. людина, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
- пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
- —
- —
- —
- шапка
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Від ??
| зовнішня хрящова частина органа слуху
|
|
|
| бокова частина шапки, що закриває вушну раковину
|
|
|
| пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет
|
|
|
прослухати вимову?, файл
