Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. ву́хо ву́ха
Р. ву́ха ву́х
Д. ву́ху ву́хам
З. ву́хо ву́ха
Ор. ву́хом ву́хами
М. ву́сі ву́хах
Кл. ву́хо* ву́ха*

ву́хо

Іменник, неістота, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вух-; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

 
1 — хомут, 2 — вухо, 3 — голова, 4 — поясок, 5 — талія, 6 — звукове кільце, 7 — губа, 8 — устя, 9 — било, 10 — заплічка

Значення ред.

  1. орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. зовнішня хрящова частина органа слуху; вушна раковина. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен. Шаблон:anim. людина, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
  5. пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Холоніми ред.

  1. шапка

Мероніми ред.

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

орган слуху
зовнішня хрящова частина органа слуху
людина
бокова частина шапки, що закриває вушну раковину
пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет

Джерела ред.