Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. слу́жба слу́жби
Р. слу́жби слу́жб
Д. слу́жбі слу́жбам
З. слу́жбу слу́жби
Ор. слу́жбою слу́жбами
М. слу́жбі слу́жбах
Кл. слу́жбо* слу́жби*

слу́ж-ба

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -служ-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. обов'язок, визначений посадою[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Стояти на службі
  2. праця, заняття як засіб існування [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]
  3. місце, де хто-небудь працює, служить [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]
  4. перебування в армії, відбування військового обов'язку
  5. певна галузь військових знань, обов'язків, а також система обслуговуючих установ у структурі армії[≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Інтендантська служба; санітарна служба
  6. збройні сили, армія будь-якої країни [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Дійсна військова служба
  7. галузь виробництва, а також установа, організація, що відає тією чи іншою ділянкою роботи [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Служба підтримки; дипломатична служба
  8. надвірні підсобні господарські приміщення, будівлі [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8]
  9. слуги, прислуга [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9]
  10. виконання в церкві релігійних обрядів; богослужіння [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ служба божа

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від слуга́, слуги́ня, заст. слугівни́ця «служниця», [слуго́вниця] «тс.» Нед, служа́ка, [служа́лець] «слуга» Нед, [служалий] «тс.» Нед, служа́ля «наймичка» О, [служа́нець] «слуга, служака» Куз, служа́нка, слу́жба, служби́ст, службі́ст, службове́ «гроші за службу Божу» Нед, службо́вець, службо́вик «службовець» Куз, служебка СУМ, Нед, служебник «книга текстів для богослужіння; слуга», [служени́ця] «служниця», служи́вий, служи́тель, слу́жка, слу́жни́к СУМ, Нед, слу́жни́ця тж, служа́щий «одержаний за службу, за найми», службо́вий, служи́лий (іст.) «який перебував на службі», [слу́жний] «службовий» Нед, [слу́говати] «слугува́ти» Нед, слугувати, служи́ти, [вслу́га] «послуга» Ж, [вслужли́вий] «послужливий» Ж, ви́слу́га СУМ, Нед, вислужени́на «заслужене; пенсія Ж», вислу́жне «тс.» Ж, вислу́гувати «заслужувати» Ж, вислужитися, відслуга «відслужування; винагорода; кінець служби», дослугуватися «дослужуватися» Ж, дослужитися, заслуга, заслужени́на «винагорода», [заслу́жи́на, заслужчи́на] «тс.» Г, Ж, заслужений, заслужний Ж, заслуго́вувати, надслужени́ни «служба понад умовлений час» Ж, ослу́га «послуга, прислужування», обслуга, обслуговування, обслужування, обслужний Куз, обслуговувати, обслужувати, підслужи́тися, послуга, послугач, [послужа́нка] «служанка», послу́жник «слуга» Нед, послу́жливий, послужни́й, прислу́га, прислу́жник, прислу́жництво, прислу́жливий, прислу́жний «належний» Нед, прислуго́вувати, прислужи́тися, услу́га «служба; слуга Нед; послуга», [услужник] «прислужник», [услу́жливий] «прислужливий», [услу́жний] «тс.» Нед, услуго́вувати; — рос. білор. болг. слуга, д.-рус. слуга, пол. sługa, чеськ. словац. sluha, в.-луж. služić «служити», н.-луж. sluzys «тс.», мак. сербохорв. слу́га, словен. sluga, стсл. слоуга, слоуговати, слоужити; — psl. sluga, služiti; — споріднене з лит. slaugà «служба, служіння, слуга», slaugýti «підтримувати, допомагати», дірл. slog (sluag) «військо, загін»; виведення від праіндоєвр. *sel- «рухатися, текти», як і зближення з psl. sluxati, slysati «чути» (Младенов 591; Ondruš Sborník FFUK 10, 79—80), сумнівне; припущення про запозичення з кельтських мов (Критенко Вступ 531; Schachmatow AfSlPh 33, 92; Миккола РФВ 48, 273; Zubatý St. а čl. 1/2, 89; Feist WuS 6, 45; Lehr-Spławiński RSI 18, 6) безпідставне. — Черных II 177; Фасмер—Трубачёв III 676; Преобр. II 325—326; Brückner 502; Holub—Кор. 339; Machek ESJČ 558; Schuster-Šewc 1309—1310; Skok III 287—288; Mikl. EW 308; Meillet Études 258—259; Moszyriski PZJP 68; Trautmann 268—269; Büga RR I 484, II 576—577; Pedersen Kelt. Gr. I 84.


Переклад ред.

обов'язок, визначений посадою
праця, заняття як засіб існування
місце, де хто-небудь працює, служить
перебування в армії, відбування військового обов'язку
певна галузь військових знань, обов'язків, а також система обслуговуючих установ у структурі армії
збройні сили, армія будь-якої країни
галузь виробництва, а також установа, організація, що відає тією чи іншою ділянкою роботи
надвірні підсобні господарські приміщення, будівлі
слуги, прислуга
виконання в церкві релігійних обрядів; богослужіння

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. слу́жба слу́жбы
Р. слу́жбы слу́жб
Д. слу́жбе слу́жбам
З. слу́жбу слу́жбы
О. слу́жбой
слу́жбою
слу́жбами
П. слу́жбе слу́жбах

слу́ж-ба

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -служ-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. служба (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Джерела ред.

служба на Lingvo.ua