Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відмінок однина множина
Н. мі́сце місця́
Р. мі́сця місць
Д. мі́сцю місця́м
З. мі́сце місця́
Ор. мі́сцем місця́ми
М. мі́сці місця́х
Кл. мі́сці* місця́*

мі́сц-е

Іменник чоловічого роду, відмінювання 5c.

Корінь: -місц-; закінчення:

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  2. простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо ◆ немає прикладів застосування.
  3. певний пункт, площина, признач. для кого-, чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  4. певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися ◆ немає прикладів застосування.
  5. певна місцевість ◆ немає прикладів застосування.
  6. мн. віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи: периферія ◆ немає прикладів застосування.
  7. окрема ділянка, частина чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  8. частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
  9. становище, кого-, чого-небудь у суспільстві ◆ немає прикладів застосування.
  10. службова посада ◆ немає прикладів застосування.
  11. вакансія в навчальному закладі для того, хто навчатиметься ◆ немає прикладів застосування.
  12. окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, валіза, ящик і т. ін.) ◆ немає прикладів застосування.


СинонімиРедагувати

  1. місцина
  2. локаль
  3. фрагмент
  4. позиція
  5. вакансія, вакантне місце

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати