сербохорватська мова
Українська
ред.
Тип та синтаксичні ознаки ред.
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова ред.
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- одна з південнослов'янських мов, основна мова сербів, хорватів, чорногорців та босняків. Відповідно існує чотири стандартизовані варіанти цієї мови: сербський, хорватський, боснійський і чорногорський, які є взаємнозрозумілими. [▲ 1][▼ 1] ◆ Серби захопили хорватів і їх наука стала всіма силами доводити, ніби хорватська мова — це тільки наріччя сербської, що є тільки одна сербохорватська мова. Іван Огієнко, «Історія української літературної мови», 1949 р. [ГРАК] ◆ Перша епоха охоплює два періоди: 1) сербохорватська мова як частина праслов'янської; 2) як частина південнослов'янської спільної мови і як окрема група — сербо-хорватсько-словенська. Василь Німчук, «Історія Української культури. 9.1. Мова», 2001 р. [ГРАК]
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
