Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
пра́ця
|
пра́ці
|
Р.
|
пра́ці
|
пра́ць
|
Д.
|
пра́ці
|
пра́цям
|
З.
|
пра́цю
|
пра́ці
|
Ор.
|
пра́цею
|
пра́цями
|
М.
|
пра́ці
|
пра́цях
|
Кл.
|
пра́це*
|
пра́ці*
|
пра́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прац-; закінчення: -я.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ розумова праця
- трудовий процес певного фахівця [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- вид діяльності [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Наймана праця.
- зусилля, напруження [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
- матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ немає прикладів застосування.
- літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7]
- робота, функціонування машин і механізмів [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.
Мероніми
ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Від пра́ця «робота, труд; [хатнє майно, надбання Ме]», працівни́к, працюва́льник «трудівник, працівник», npaцю́нок «твір, витвір» Нед, працеви́й «пов'язаний з працею», працівни́й «працьовитий; утомлений працею» Нед, працівни́чий «пов'язаний з працею» Куз, працьови́тий, працьовний «працьовитий» ВеУг, працюва́ти;, — рос. пра́ца «праця, робота, заняття», білор. пра́ца «праця», словац. ргаса «тс.», в.-луж. ргáса «труднощі, напруження, зусилля», н.-луж. ргóса «тс.; лихо; пологові перейми»; — запозичення з польської мови; пол. ргаса «праця», ст. ргоса, походить від чеськ. pŕace (< *praca), що зводиться до псл. діал. *portja, пов'язаного з psl. *portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пратя «посилаю», мак. прака «посилає», сербохорв. пра̏тити «посилати», яке не має паралелей в інших індоєвропейських мовах; щодо семантики nop. сербохорв. по̀сао «справа, робота» з psl. *posъlъ, пов'язаним з psl. *posblati «послати»; менш переконливе виведення (Machek ESJČ 477—478) *portja з *torpja, похідного від *tьr̥pěti «*tъr̥pěti, терпіти»; сумнівне пов'язання з пра́ща (Holub—Кор. 290), як і виведення від праіндоєвр. *per- «летіти» (Lehr-Spławiński Naše řеč 23, 276). Трубачёв 355—356; Brückner 434; Schuster-Sewč 1157—1158; Младенов 504; Skok III 25—26; Куркина Этимология 1975, 20.
Переклад
ред.
діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей
|
|
|
трудовий процес певного фахівця
|
|
|
певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку
|
|
|
матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності
|
|
|
літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва
|
|
|
робота, функціонування машин і механізмів
|
|
|