козак

Це стабільна версія, перевірена 30 липня 2020. 5 змін очікують на перевірку.
У Вікіпедії є стаття
Див. також Козак.

Українська

ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості

ред.
відмінок однина множина
Н. коза́к козаки́
Р. козака́ козакі́в
Д. козако́ві
козаку́
козака́м
З. козака́ козакі́в
Ор. козако́м козака́ми
М. козако́ві
козакі́
козака́х
Кл. козаке́ козаки́

ко-за́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -козак-.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.
 
Козак Мамай

Значення

ред.
  1. у XIII-XVI ст. на землях Великого Степу і у складі Орди - вільна людина по волі Божій, що має право на захист своїх прав і свобод, в т.ч. зі зброєю в руках, отже людина вільної праці і вільний воїн (мова про ті часи, коли майже всі вільні і повноправні громадяни суспільства мали право носити зброю і отже слова "вільна людина" і "воїн" були практично синонімами). Саме з цього часу вживається як одна з історичних самоназв українців, росіян, татар, казахів, калмиків та ін., особливо українців-степовиків, що ще з ординської, а можливо і староруської епохи жили на півдні України; нащадок такої людини ◆ Октября приіде з Волох Іван Андрієвич Субота Плесчеєва, а з Крима Констянтин Заболоцький; а йшли Полем, і грабили їх на Полі татаровя, ординські козаки , ◆ Згідно Полю Пеліо ім'я Узбек (Özbäg) значить „хазяїн себе“ (maître de sa personne), тобто „вільна людина“. Узбек в якості назви нації значило б тоді „нація вільних людей“. Казак (казах) — в кількох тюркських діалектах означає „вільна людина“, „вільний шукач пригод“ і, звідси, „житель приграничної полоси“. В його основному значенні цим словом називали як групи татарських, українських і руських поселенців (казаки), так і цілий середньоазійський народ киргизів (казахів)
  2. у XVI-XX ст. – вільна людина по волі Божій, що має право на захист своїх прав і свобод, в т.ч. зі зброєю в руках, отже людина вільної праці і вільний воїн. Одна з історичних самоназв українців, особливо українців-степовиків, що в цей час брала участь у військових діях проти татаро-турецьких і польських загарбників в т.ч. у складі Війська Запорізького; захисник Батьківщини, доброволець; нащадок такої людини. ◆ П'ять тисяч козаків виступили з міста й перейшли до Богданового табору. Нечуй-Левицький І. С.
  3. у дореволюційній Росії з 18 ст. – представник військового стану утвореного значною частиною з нащадків людей минулих століть, які звалися козаками; уродженець козацьких військових областей, реєстровий козак Війська Запорізького, Війська Донського, Речі Посполитої і Російської імперії. ◆ немає прикладів застосування.
  4. уродженець колишніх військових областей. ◆ немає прикладів застосування.
  5. парубок, юнак взагалі. ◆ Ой, дівчина-горлиця До козака горнеться. Пісня
  6. відважний, завзятий, хоробрий чоловік; молодець. ◆ немає прикладів застосування.
  7. бандит, свавільний, божевільний. ◆ немає прикладів застосування.
  8. чобіт ковбойський ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

ред.
  1. запорожець, низовик, компанієць
  2. -
  3. -
  4. юнак, парубок, молодець
  5. легінь, орел, зух

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми

ред.
  • вільний козак

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Уперше зафіксовано в Кодекс Куманікус (лат. Codex Cumanicus, латинсько-половецько-перський словник) у 1303 р. На половецькій мові означало "сторожа", "караул".

Переклад

ред.
вільна людина по волі Божій, що має право на захист своїх прав і свобод
представник військового стану утвореного значною частиною з нащадків людей минулих століть, які звалися козаками; уродженець козацьких військових областей
уродженець колишніх військових областей
парубок, юнак взагалі
молодецький, ставний парубок
відважний, завзятий, хоробрий чоловік; молодець
бандит, свавільний, божевільний
чобіт ковбойський

Джерела

ред.