парубок
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | па́рубок | парубки́ |
| Р. | па́рубка | парубкі́в |
| Д. | па́рубкові па́рубку |
парубка́м |
| З. | па́рубка | парубкі́в |
| Ор. | па́рубком | парубка́ми |
| М. | па́рубкові па́рубку |
парубка́х |
| Кл. | па́рубче | парубки́ |
па́-ру-бок
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -паруб-; суфікс: -ок.
Вимова ред.
- МФА : [ˈpɑrʊbɔk] (одн.), [pɐrʊˈbkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- молодий чоловік, хлопець, юнак ◆ Еней був парубок моторний // І хлопець хоч куди козак. Котляревський, «Енеїда», 1842 р. [СУМ-11] ◆ Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгав босоногий парубок. М. П. Стельмах, «Кров людська — не водиця», 1957 р. [СУМ-11]
- неодружений чоловік, холостяк ◆ — Хіба ж ти не знаєш, що він не парубок, що він жонатий? — сказав батько. І. С. Нечуй-Левицький, «Микола Джеря», 1876 р. [СУМ-11]
Синоніми ред.
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів’я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| молодий чоловік, хлопець, юнак | |
| |
| неодружений чоловік, холостяк | |
| |
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
па-ру-бо́к
Іменник чоловічого роду.
Корінь: -парубок-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Шаблон:укр. парубок (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів’я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |