цей

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	цей	це	ця	ці
Р.	цього́	цьо́го́	ціє́ї	цих
Д.	цьому́	цьо́му́	цій	цим
З. (іст./неіст.)	цього́ (іcт.) цей (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	це	цю	цих (іст.) ці (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	цим	цим	ціє́ю	ци́ми
М.	цім цьо́му	цім цьо́му	цій	цих

цей

Займенник.

Вимова

• МФА: одн. [ʦɛi̯], мн. [ʦʲi]

Семантичні властивості

Значення

1. вказ. вказує на особу, предмет, що перебуває поблизу кого-, чого-небудь, найближчий у просторі порівняно з іншим, більш віддаленим (протилежне той)
   ◆ Ось на ж тобі, друже, цей дукачик. Тарас Шевченко
   1. у знач. ім. вживається замість предмета, особи, тощо, яких було названо в попередньому викладі або про яких уже йшлося раніше
      ◆ немає прикладів застосування.
   2. вказує на певний період, який має місце тепер або мав у минулому чи матиме в майбутньому часі
      ◆ немає прикладів застосування.
   3. у знач. ім. уживається замість назви такого періоду
      ◆ Цими днями. За цих умов.
2. вказує на якийсь предмет, особу, тощо, що їх вирізняють з-поміж інших
   ◆ немає прикладів застосування.
   1. у знач. ім. уживається замість предмета, особи і т. ін., що їх вирізняють з-поміж інших
      ◆ немає прикладів застосування.
   2. у сполученні зі сл. час, момент, мить, тощо вказує на одночасність якоїсь дії з іншими діями, про які йде мова
      ◆ немає прикладів застосування.
   3. вживається для вказівки на той або інший предмет, особу в ряду подібних, коли їх перелічують або зіставляють
      ◆ немає прикладів застосування.
3. також зі сл. самий, сама, саме вказує на предмет, особу, дію, тощо, згадані в попередньому висловлюванні
   ◆ Годинник в столовій пробив другу. Голосно, різко. Ці два дзвінки впали мені на голову, як грім із неба. Михайло Коцюбинський, «Твори в трьох томах, т. I», 1955 р.
   ◆ На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав — цей сліпий дід. Юрій Яновський, «Твори в п'яти томах, т. II», 1958 р.
   ◆ Мов книга ти, моє кохання, але на книзі цій печать. // Я до останнього зітхання її не зможу прочитать. Володимир Сосюра, «Твори в трьох томах, т. II, 1958»
   ◆ — А ти що, найстарший тутечки? — скрипить чийсь голос, і в цьому скрипі чується погано прихована злоба. Михайло Стельмах, «Твори в п'яти томахII, 1962»
   ◆ Вона з особливою силою відчула, що ніколи ніяким ворогам не скорити її могутню Батьківщину, її волелюбний народ. І, може, саме ця натхненна віра у свій народ сповнила тоді Шуру певністю у неминучості і її особистого щастя. Олесь Гончар, «Твори в чотирьох томах, т. III», 1959 р.
   1. у знач. ім. цей, чол.; ця, жін.; це, сер.; мн. ці вживається для вказівки на раніше названу особу (відповідає за значенням особовому займ. З-ї ос.)
      ◆ За кілька метрів він впізнав Вакуленка, бо навіть у темряві заблищала його лобата лиса голова без пілотки. Цей був убитий наповал. Олесь Гончар, «Твори в чотирьох томах, т. III», 1959 р.
      ◆ Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим; цей не розпитував Оксена, хто він та звідки, а цюкнув по голові шворіньком. Григорій Тютюнник, «Вир», 1964 р.
   2. вживається як зв'язка в складеному присудку}}
      ◆ Філоксера — це така рослинна воша, як от буває на кукурудзі, огірках, кропиві. Михайло Коцюбинський, «Твори в трьох томах, т. I», 1956 р.
      ◆ Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова. Панас Мирний, «Твори в п'яти томах, т. V», 1955 р.
4. у знач. ім. це, сер. вказує на дії, явища, обставини, події, тощо, про які говориться в попередньому чи наступному контексті
   ◆ — Так отакий мій батько був, мамо?… Чому ох ви мені давно цього не казали? Панас Мирний, «Твори», 1949 р.
   ◆ — Ось не дуже давно чула я, — знов забалакала та ж бабуся, — як чоловік дітей поморозив. Так прямо аж не віриться, щоб цього людина дійти могла. Гнат Хоткевич, «Твори в двох томах, т. I», 1966 р.
   ◆ — Ще й сердиться за порятунок, — здивувався Мірошниченко… — От і рятуй тебе, Якове, після цього. Михайло Стельмах, «Твори в п'яти томах, т. II», 1962 р.
   ◆ Він любив поспати і при найменшій нагоді не відмовляв собі в цьому. Олесь Гончар, «Твори в чотирьох томах, т. III», 1959 р.
   1. невідм., сер. вживається у функції неузгодженого підмета
      ◆ Катерина подивилась, // Та й зголосила: // — Це не брат мій, це мій милий. Тарас Шевченко, «Повне зібрання творів у десяти томах, т. II», 1953 р.
   2. у сполуч. зі сл. все вказує на перелічення, виконуючи функцію узагальнюючого слова
      ◆ Краса природи, принадність жінки, чари музики і слова — все це котилось, як хвилі в далекому морі, чужі й невидимі. Михайло Коцюбинський, «Твори в трьох томах, т. II», 1955 р.
      ◆ Через стіл навпроти Галаганихи сиділа дуже схожа на неї, але старіша, зовсім сива, рідна сестра її. Поряд з Людмилою — гарненька брюнетка. Все це Діденко охопив очима іще з порога. Андрій Головко, «Твори в двох томах, т. II», 1957 р.
5. вживається для підкреслення емоційного ставлення до осіб, предметів, явищ, дій, тощо
   ◆ Я там писав, що незабаром вирвуся із цієї каторги і приїду до тебе в гості, але ще й досі нема нічого офіціального. Тарас Шевченко, «Повне зібрання творів у десяти томах, т. VI», 1957 р.
   ◆ Така то задума спиня мою руку, // Що людськую бачу кругом себе муку, // Недолю та сльози — і думка зрина: // Нащо тут здалась ця праця дрібна?.. Леся Українка, «Твори в п'яти томах, т. I», 1951 р.
   ◆ Остап почав турбуватися: де ділася Соломія… Адже вона знає, що йому трудно поворухнутися, що він не годен сам видобутися з цих нетрів. Михайло Коцюбинський, «Твори в трьох томах, т. I, 1955»
   ◆ — Сюди, в ці Альпи, можна лише наступати, — каже він. — Відступати звідси неможливо. Це було б цілковитою загибеллю для всіх нас. Але тому, що ми відступати не думаємо, — хрипко сміється він, — то й рвемося все далі в ці кам'яні катакомби. Олесь Гончар, «Твори в чотирьох томах, т. III», 1959 р.

Антоніми

1. той

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від укр. оцей < укр. отсей < укр. от сей.

Переклад

Список перекладів

Іспанськаes: este (es) (е́сте) од. Італійськаit: questo (it) (кве́сто) од. Англійськаen: this (en) (зіс) од., these (en) (зіз) мн. Болгарськаbg: този (bg) чол. од., тоя (bg) жін. од. Білоруськаbe: гэты (be) (ге́ти) чол. од. Грецькаel: ούτος (el) (о́йтос) Гіндіhi: यह (yah) Латинськаla: hic (la) (гік) од. Нідерландськаnl: deze (nl) (де́зе) од., dit (nl) (діт) Німецькаde: dieser (de) (ді́зер) чол. од. Польськаpl: ten (pl) (тен) од. Російськаru: этот (ru) (е́тот) чол. од. Румунськаro: acest Словенськаsl: tento (sl) (те́нто) од. Турецькаtr: bu (tr) Французькаfr: ce (fr) (се) чол. од., cette (fr) (сет) жін. од. Чеськаcs: tento (cs) (тенто) од. Шведськаsv: denne, den här

Джерела

• Словник УЛІФ: цей
• Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 193.