мить
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ми́ть | ми́ті |
| Р. | ми́ті | ми́тей |
| Д. | ми́ті | ми́тям |
| З. | ми́ть | ми́ті |
| Ор. | ми́тю | ми́тями |
| М. | ми́ті | ми́тях |
| Кл. | ми́те* | ми́ті* |
мить
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -мить-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈmˈɪtʲ] (одн.), [ˈmɪtʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дуже короткий відтинок часу; момент (у 1 знач.). || чого, яка. певний відтинок часу. ◆ в одну мить ◆ тієї ж миті ◆ ні на мить
Синоніми ред.
- Момент, секунда
Антоніми ред.
- довгий (тривалий, довготривалий) час
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: мить
- Мить // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.