Українська

Морфосинтаксичні ознаки

се́р-це

Іменник, середній рід, неістота.

відмінок	однина	множина
називний	се́рце	серця́
родовий	се́рця	серде́ць, серць
давальний	се́рцю, се́рцеві	серця́м
знахідний	се́рце	серця́
орудний	се́рцем	серця́ми
місцевий	на/у се́рці, по се́рцю	на/у серця́х
кличний	се́рце	серця́

Корінь: -серц-; закінчення: -е.

Вимова

МФА: [sért͡se]
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: [сéрце]

Семантичні властивості

Значення

центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. ◆ Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко. Нечуй-Левицький ◆ Є у фізіології таке поняття — ударний об'єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорту за одне скорочення. Знання та праця ◆ Брянському розстебнули гімнастьорку, оглянули рану. Осколок пройшов у серце. Олесь Гончар
- місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. ◆ На ту пару русалонька Тільки подивилась, Змінилася у личеньку, За серце схопилась. Леся Українка ◆ Вона підходила до рампи, усміхаючися нам і кладучи руку на серце. Юрій Яновський ◆ Заплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села, але вже нікого не побачила на шляху. Михайло Стельмах
- обр. осердя будь-чого.◆ Там [у Москві] розум Партії палає, Там серце людськості кипить…, Там голос Леніна високий Трудівників рівняє кроки. Максим Рильський
- поет. У порівняннях. ◆ Зелена лампа тепло світилась у хаті, як добре серце у грудях. Михайло Коцюбинський
цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань тощо. ◆ Наталка була така зворушена, що лице її червонїло неначе той маків цьвіт, а серце так тьохкало та било ся у грудях, що нїби хотїло вискочити. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf. ◆ Знову невдоволення ворухнулось у серці, але на цей раз — не так на себе самого, як на Діденка. Андрій Головко ◆ Козаков не раз переконувався, що Павчине серце справді володів дивною властивістю — вгадувати на відстані біду чи щастя полку. Олесь Гончар
- Здатність почувати й розуміти инших; чуйність, сердешність. ◆ — Вами свідчуся, люди добрі, що отсей Мошко… показав мені в моїй біді більше серця, більше приятельства, ніж моя власна кров. Іван Франко ◆ Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотности? Олесь Гончар ◆ — Пани…, а душі людської, серця в них немає! Їм, коли простий чоловік, то все одно, що тварюка…. Панас Мирний
- Цей орган людини як символ любовних почуттів, любовної прив'язаності. ◆ Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як бог нам дає. Тарас Шевченко ◆ Дратують мене оті «парочки», заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю, яка тільки на деякий час розлучила нас. Та що ж поробиш, коли розум з серцем не завжди живе у згоді. Михайло Коцюбинський ◆ Серце в неї, вже здібне до любові, вперше завмирало. Юрій Яновський
- перен. внутрішній психічний світ людини, її настрої, переживання, почуття. ◆ Поговорив [парубок] з дівчиною — вже й каже, що полюбив, а частісінько не зна, яке у дівчини серце, яка душа. Квітка-Основ'яненко ◆ [Лікар:] Живе панночка на дозвіллі, читає, мріями усякими займається і серця нікому розказати. Леся Українка ◆ Ти не був у нашій Україні, Хліба-соли з нами не ділив, Але знай, що серцем ми єдині, Що навік не розбратать братів. Максим Рильський
- Із означ. скупність якостей, рис, властивих певній особі; вдача людини. ◆ Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Ганна Барвінок ◆ Нема чоловікові щастя, в кого жінка буде гординя; нема й жінці добра, коли в чоловіка невгамовне гордеє серце. Пантелеймон Куліш ◆ — Коли б та знала його високі думки, благородне серце, його ідейність, чистоту душевну…. ти б була зачарована ним…. Михайло Коцюбинський
- Із означ. людина як носій тих чи інших рис, якостей. ◆ Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світлом…. Панас Мирний ◆ Триста юних сердець вийшли за місто, щоб утворити живий ланцюг, аби набої, снаряди і продукти безперебійно надходили в окопи бійцям. Знання та праця
розм. часто у сполуч. із займ. «моє», а також зі сл. «козаче», «дівчинонько». Ласкаве звертання до когось. ◆ Згадай, серце, як з тобою Вдвох, весінньою добою,… Ми під явором сиділи. Іван Манжура ◆ — Аркадію, ти не зробиш цього! — прокидається владність у словах і постаті Лізи. — Кола не зроблю цього, моє серце, то завтра тебе до нитки обберуть, а післязавтра і до мене твої божі люди доберуться. Михайло Стельмах ◆ — Ну, спасибі ж тобі за все, серце-козаче, — сказав Палій нарешті. Данило Мордовець ◆ Калино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? Степан Руданський ◆ «А ти, серце-голубонько, не журись Та до мене, молодчика, прихились…» Леонід Глібов
перен. гнів, роздратування. ◆ Соломія неначе проспала ввесь час своєї хвороби, як одну довгу ніч, і тільки тепер знов прокинулась вранці з давнім серцем, з давнім почуванням обіди. Нечуй-Левицький ◆ Він попокрутив носом днів зо два: а далі — що то вже сталось йому — слухаю: ляпа ціпом. А я уже — де те й серце ділось — радію-радію. «Оце ж — думаю — синок хазяйнувать буде». Архип Тесленко ◆ Голос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця. Іван Сенченко
чого, перен. головна, найважливіша частина, осереддя чогось. ◆ — Сила їх [монголів] велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю. Іван Франко ◆ — Буде Москва Руській землі серцем! — вигукнув мрійливо [Юрій Долгорукий]. Антон Хижняк, Д. Галицький ◆ Серце організації знаходилось тут, у печері, і треба було направляти його працю так, щоб його ритмічний пульс відчували в кожному селі, у кожній хаті. Дмитро Бедзик ◆ Перед командуванням стояло завдання якомога швидше взяти Запоріжжя — серце південної індустрії. Яків Баш ◆ Головний водозабірний вузол — це серце системи, що гонить живлющу вологу на поля по артеріях-каналах. Наука і життя
перен. металева, циліндричної форми частина дзвона, розташована у внутрішній його частині; язик. ◆ Стара дзвіниця… Від серця дзвона падав вірьовка. Місячна ніч. Церковний сторож відбивав години. Іван Микитенко ◆ Він хотів ще потягнути мотуза, напружився і таки; потягнув, але важке металеве серце ледве дійшло до обідка дзвона. Михайло Стельмах
діал. медуза. ◆ Між рибою біліло, як холодець, серце, тобто медуза. Нечуй-Левицький ◆ І досі є в морі те серце: несміливо, крадучись, плава, слизьке та холодне, жалке, наче та кропива, ворушиться мляво та труситься, тіні од себе не має — прозоре. Дніпрова Чайка, «Морське серце»

Синоніми

Антоніми

—
—
—
спокій, доброта, лагідність, урівноваженість, смирність, холоднокровність
край, окраїна, відшиб, периферія
—
—

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

орган, організм, людина, тварина, істота
—
звертання
почуття, емоція
місце, місцина, місцевість, територія, терен, область
дзвін
—

Мероніми

Усталені й термінологічні словосполучення, фразеологізми

б’ється серце, б’ється серце у грудях кого

1 значення

2 значення

Колокації

Прислів'я та приказки

серце козаче, небоже, чом ти не робиш, як гоже?

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: насердниця, осердя, пасердя, передсердя, пересердя, сердега, сердека, серденька, серденько, серденя, сердечина, сердечна (трава), сердечник, сердешна (трава), сердешне дерево, сердешник, серджук, сердушка, сердушник, сердюк, сердяга, серцевина, серцівка прикметники: безсередечний, безсердешний, безсердий, безсердний, насердний, розсердитий, сердечний, сердешний, сердитий, серцеватий, серцевий, серцюватий дієслова: розсердити, розсердитися, сердити, сердитися, сердувати прислівники: з-серця, із-серця, спересердя

Етимологія

Слово походить зі стсл. сръдьцє, срьдьцє, що походе з псл. *sьrdьko, що виникло з і.-є. *ḱr̥d-, що розвинулося з п.-і.-є. кореня *ḱḗr. Очевидно, похідне від *sьrdь «середина» з иншим ступенем вокалізму.

Переклад

Список перекладів
Італійська_it: cuore ^(it) Англійська_en: heart ^(en) Болгарська_bg: сърце ^(bg) сер. Білоруська_be: сэрца ^(be) сер. Німецька_de: Herz ^(de) сер. Польська_pl: serce ^(pl) Російська_ru: сердце ^(ru) сер. Румунська_ro: inimă ^(ro) Сербська_sr (кир.): срце ^(sr) Словенська_sl: srce ^(sl) Французька_fr: cœur ^(fr) Чеська_cs: srdce ^(cs)

Джерела

Словник УЛІФ: серце

серце