серце
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.се́р-це
Іменник, середній рід, неістота.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
називний | се́рце | серця́ |
родовий | се́рця | серде́ць, серць |
давальний | се́рцю, се́рцеві | серця́м |
знахідний | се́рце | серця́ |
орудний | се́рцем | серця́ми |
місцевий | на/у се́рці, по се́рцю | на/у серця́х |
кличний | се́рце | серця́ |
Корінь: -серц-; закінчення: -е.
Вимова
ред.- МФА: [sért͡se]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [сéрце]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. ◆ Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко. Нечуй-Левицький ◆ Є у фізіології таке поняття — ударний об'єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорту за одне скорочення. Знання та праця ◆ Брянському розстебнули гімнастьорку, оглянули рану. Осколок пройшов у серце. Олесь Гончар
- місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. ◆ На ту пару русалонька Тільки подивилась, Змінилася у личеньку, За серце схопилась. Леся Українка ◆ Вона підходила до рампи, усміхаючися нам і кладучи руку на серце. Юрій Яновський ◆ Заплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села, але вже нікого не побачила на шляху. Михайло Стельмах
- обр. осердя будь-чого.◆ Там [у Москві] розум Партії палає, Там серце людськості кипить…, Там голос Леніна високий Трудівників рівняє кроки. Максим Рильський
- поет. У порівняннях. ◆ Зелена лампа тепло світилась у хаті, як добре серце у грудях. Михайло Коцюбинський
- цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань тощо. ◆ Наталка була така зворушена, що лице її червонїло неначе той маків цьвіт, а серце так тьохкало та било ся у грудях, що нїби хотїло вискочити. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf. ◆ Знову невдоволення ворухнулось у серці, але на цей раз — не так на себе самого, як на Діденка. Андрій Головко ◆ Козаков не раз переконувався, що Павчине серце справді володів дивною властивістю — вгадувати на відстані біду чи щастя полку. Олесь Гончар
- Здатність почувати й розуміти инших; чуйність, сердешність. ◆ — Вами свідчуся, люди добрі, що отсей Мошко… показав мені в моїй біді більше серця, більше приятельства, ніж моя власна кров. Іван Франко ◆ Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотности? Олесь Гончар ◆ — Пани…, а душі людської, серця в них немає! Їм, коли простий чоловік, то все одно, що тварюка…. Панас Мирний
- Цей орган людини як символ любовних почуттів, любовної прив'язаності. ◆ Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як бог нам дає. Тарас Шевченко ◆ Дратують мене оті «парочки», заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю, яка тільки на деякий час розлучила нас. Та що ж поробиш, коли розум з серцем не завжди живе у згоді. Михайло Коцюбинський ◆ Серце в неї, вже здібне до любові, вперше завмирало. Юрій Яновський
- перен. внутрішній психічний світ людини, її настрої, переживання, почуття. ◆ Поговорив [парубок] з дівчиною — вже й каже, що полюбив, а частісінько не зна, яке у дівчини серце, яка душа. Квітка-Основ'яненко ◆ [Лікар:] Живе панночка на дозвіллі, читає, мріями усякими займається і серця нікому розказати. Леся Українка ◆ Ти не був у нашій Україні, Хліба-соли з нами не ділив, Але знай, що серцем ми єдині, Що навік не розбратать братів. Максим Рильський
- Із означ. скупність якостей, рис, властивих певній особі; вдача людини. ◆ Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Ганна Барвінок ◆ Нема чоловікові щастя, в кого жінка буде гординя; нема й жінці добра, коли в чоловіка невгамовне гордеє серце. Пантелеймон Куліш ◆ — Коли б та знала його високі думки, благородне серце, його ідейність, чистоту душевну…. ти б була зачарована ним…. Михайло Коцюбинський
- Із означ. людина як носій тих чи інших рис, якостей. ◆ Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світлом…. Панас Мирний ◆ Триста юних сердець вийшли за місто, щоб утворити живий ланцюг, аби набої, снаряди і продукти безперебійно надходили в окопи бійцям. Знання та праця
- розм. часто у сполуч. із займ. «моє», а також зі сл. «козаче», «дівчинонько». Ласкаве звертання до когось. ◆ Згадай, серце, як з тобою Вдвох, весінньою добою,… Ми під явором сиділи. Іван Манжура ◆ — Аркадію, ти не зробиш цього! — прокидається владність у словах і постаті Лізи. — Кола не зроблю цього, моє серце, то завтра тебе до нитки обберуть, а післязавтра і до мене твої божі люди доберуться. Михайло Стельмах ◆ — Ну, спасибі ж тобі за все, серце-козаче, — сказав Палій нарешті. Данило Мордовець ◆ Калино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? Степан Руданський ◆ «А ти, серце-голубонько, не журись Та до мене, молодчика, прихились…» Леонід Глібов
- перен. гнів, роздратування. ◆ Соломія неначе проспала ввесь час своєї хвороби, як одну довгу ніч, і тільки тепер знов прокинулась вранці з давнім серцем, з давнім почуванням обіди. Нечуй-Левицький ◆ Він попокрутив носом днів зо два: а далі — що то вже сталось йому — слухаю: ляпа ціпом. А я уже — де те й серце ділось — радію-радію. «Оце ж — думаю — синок хазяйнувать буде». Архип Тесленко ◆ Голос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця. Іван Сенченко
- чого, перен. головна, найважливіша частина, осереддя чогось. ◆ — Сила їх [монголів] велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю. Іван Франко ◆ — Буде Москва Руській землі серцем! — вигукнув мрійливо [Юрій Долгорукий]. Антон Хижняк, Д. Галицький ◆ Серце організації знаходилось тут, у печері, і треба було направляти його працю так, щоб його ритмічний пульс відчували в кожному селі, у кожній хаті. Дмитро Бедзик ◆ Перед командуванням стояло завдання якомога швидше взяти Запоріжжя — серце південної індустрії. Яків Баш ◆ Головний водозабірний вузол — це серце системи, що гонить живлющу вологу на поля по артеріях-каналах. Наука і життя
- перен. металева, циліндричної форми частина дзвона, розташована у внутрішній його частині; язик. ◆ Стара дзвіниця… Від серця дзвона падав вірьовка. Місячна ніч. Церковний сторож відбивав години. Іван Микитенко ◆ Він хотів ще потягнути мотуза, напружився і таки; потягнув, але важке металеве серце ледве дійшло до обідка дзвона. Михайло Стельмах
- діал. медуза. ◆ Між рибою біліло, як холодець, серце, тобто медуза. Нечуй-Левицький ◆ І досі є в морі те серце: несміливо, крадучись, плава, слизьке та холодне, жалке, наче та кропива, ворушиться мляво та труситься, тіні од себе не має — прозоре. Дніпрова Чайка, «Морське серце»
Синоніми
ред.- —
- душа, настрій, переживання, чуйність, чуттєвість, сердешність, любов, кохання, почуття, особа, людина, вдача, характер, норів
- друже
- гнів, роздратування, злість, лють, лютість
- центр, осереддя, осередок, осердя, кістяк, середмістя
- язик
- медуза
Антоніми
ред.- —
- —
- —
- спокій, доброта, лагідність, урівноваженість, смирність, холоднокровність
- край, окраїна, відшиб, периферія
- —
- —
Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.- орган, організм, людина, тварина, істота
- —
- звертання
- почуття, емоція
- місце, місцина, місцевість, територія, терен, область
- дзвін
- —
Мероніми
ред.- праве передсердя, ліве передсердя, верхня порожниста вена, аорта, легенева артерія, легенева вена, мітральний клапан, аортальний клапан, лівий шлуночок, правий шлуночок, нижня порожниста вена, тристулковий клапан, клапан легеневого стовбура
- —
- —
- —
- —
- —
- щупальце, первинне щупальце, шлунок, епідерміс, мезоглея, зовнішнє нервове кільце, вторинне щупальце, внутрішнє нервове кільце, кільцевий канал кишківника, радіальний канал кишківника, манубріум, гастродерміс
Усталені й термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.1 значення
ред.- ожиріння серця
- порок серця
- серцева недостатність
- в'ється як (мов, наче тощо) гадина коло серця
- залоскотало коло серця
- занудило коло серця
- засмоктало біля (коло) серця
- здавило (здушило) коло серця
- мов (немов, наче тощо) ножем вколоти в серце
- мов (немов, наче тощо) п'явки за серце ссуть
- мов (немов, наче тощо) хто серпом різнув (різонув) по серцю
- мов (немов, наче тощо) хто встромив (вгородив) ніж (ножа) в серце
- мов (немов, наче тощо) хто шпигонув ножем у серце
- мов (немов, наче тощо) хто голку встромив у серце
- мов (немов, наче тощо) хто всадив кулю в серце
- мов (немов, наче тощо) хто кольнув у серце
- мов (немов, наче тощо) хто батогом по серцю стьобає (стьобнув, стьобне тощо)
- наставляти (наставити) ніж на серце
- наче (мов, як тощо) ножем полоснути по серцю
- ніж (гострий) у серце
- ножем (гострим) у серці
- перестало битися серце
- пече (горить) коло серця (під серцем)
- поки б'ється серце
- поклавши руку на серце
- пригортати (пригорнути) до серця (рідко к серцю)
- пригортатися (пригорнутися) до серця
- притискати (притиснути) до серця
- серце (за серце) наче (мов, немов) рукою (обценьками, у жмені, у лещатах тощо) здавить (здавив, здавило)
- серце мало (трохи тощо) не вискочить (вискочило)
- серце ладне (було) вискочити
- серце вискакує (виривається)
- серце підплигує (підплигнуло)
- серце стискається (стискується, стиснулося, стислося)
- серця б'ються (билися) в унісон
- смоктати коло (біля) серця (під серцем, за серце)
- у стук серце стукає (стукало)
- у саме серце
- як (ледве) не вискочить серце
2 значення
ред.- боліти серцем
- брати по серцю й крові
- брати (узяти) до серця
- брати (узяти) в серце
- брати (узяти) за серце
- (бути) серцем
- в глибині серця
- великого серця
- велике серце
- веселити (розвеселити) серце
- весело на серці
- виймати (вийняти) серце
- виливати (вилити) серце
- вирвати з серця
- відбирати (відібрати) серце (й душу)
- відводити (відвести) тугу від серця
- віддавати (віддати) серце
- відігрівати (відігріти) змію біля (коло) серця (свого)
- відігрівати (відігріти) серце
- відкраяти від (од) серця
- відкривати (відкрити) серце
- відлигнути на серці
- відлягло (одлягло) від (од) серця (на серці)
- відійшло (відійде тощо) від (од) серця
- від серця до серця
- від (од) щирого серця
- відпочиває (одпочиває, відпочине, одпочине тощо) серце
Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Слово походить зі стсл. сръдьцє, срьдьцє, що походе з псл. *sьrdьko, що виникло з і.-є. *ḱr̥d-, що розвинулося з п.-і.-є. кореня *ḱḗr. Очевидно, похідне від *sьrdь «середина» з иншим ступенем вокалізму.
Переклад
ред.Список перекладів | |
|