старослов'янська мова

Це стабільна версія, перевірена 20 січня 2021. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.
У Вікіпедії є стаття

Українська

ред.

Тип та синтаксичні ознаки

ред.

ста-ро-сло-в'·я́н-ська мо́-ва

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.

Вимова

ред.
  • МФА: [ˌstɑ̽rɔ̝slɔ̝u̯ˈjɑnʲsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽]

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. Давньоцерковнослов'янська мова, найдавніша літературна мова слов'ян; належить до південнослов'янських мов індоєвропейської сім'ї. ◆ Перше застосування старослов'янської мови, як і винахід письма для неї, історичний переказ пов'язує з іменами двох староболгарських культурних діячів — Кирила та Мефодія. , «Історія української літератури в двох томах, т. I», 1954 р.

Синоніми

ред.
  1. староцерковнослов'янська мова, давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова

Етимологія

ред.

Похідне утворення від слов'яни, див., та мова, див.

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.