особа

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	осо́ба	осо́би
Р.	осо́би	осі́б
Д.	осо́бі	осо́бам
З.	осо́бу	осі́б
Ор.	осо́бою	осо́бами
М.	осо́бі	осо́бах
Кл.	осо́бо	осо́би

о-со́-ба

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 1*a.

Корінь: -особ-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ɔˈsɔbɐ] (одн.), [ɔˈsɔbe] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. окрема людина, індивід ◆ немає прикладів застосування.
2. людина, яка посідає певне, високе, становище в суспільстві, у колективі і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
3. лінгв. граматична категорія дієслів, що виражається їх формами та особовими займенниками ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: особинка ін. іменники: особина, особистість прикметники: особовий, особистісний

Етимологія

Від ??

Переклад

окрема людина
Англійськаen: person (en) Польськаpl: osoba (pl) жін. Російськаru: особа жін. Французькаfr: personne (fr) жін.

людина, яка посідає певне, високе, становище

граматична категорія дієслів

Джерела

• Словник УЛІФ: особа

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	осо́ба	осо́бы
Р.	осо́бы	осо́б
Д.	осо́бе	осо́бам
З.	осо́бу	осо́б
О.	осо́бой осо́бою	осо́бами
П.	осо́бе	осо́бах

о-со́-ба

Іменник, істота (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -особ-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. особа (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: особый

Етимологія

Від ?