Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

{{імен uk 1a m una (7 О)|склади=ха-ра́к-тер|хара́ктер}

Корінь: -характер-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності; вдача. ◆ немає прикладів застосування.
  2. загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних особливостей людини. ◆ немає прикладів застосування.
  3. людина як носій певної сукупності стійких психічних властивостей. ◆ немає прикладів застосування.
  4. твердість, сила волі, наполегливість у досягненні чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
  5. сукупність визначальних властивостей, ознак якого-небудь предмета, фізичного або психічного явища, його типові риси. ◆ немає прикладів застосування.
  6. у літературі, сценічному мистецтві — художній образ, в якому втілено типові риси якої-небудь групи людей; тип. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

  1. вдача
  2. тип

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від д.-грец. χαρακτήρ «риса, знак, прикмета» (поч. «чеканщик»?), з χαράσσω «дряпаю, мечу, клеймлю», затим — в абстрактних значеннях. Шаблон:лат

Переклад ред.

сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності
загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних особливостей людини
людина як носій певної сукупності стійких психічних властивостей
твердість, сила волі, наполегливість у досягненні чого-небудь
сукупність визначальних властивостей, ознак якого-небудь предмета
художній образ, в якому втілено типові риси якої-небудь групи людей

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. хара́ктер хара́ктеры
Р. хара́ктера хара́ктеров
Д. хара́ктеру хара́ктерам
З. хара́ктер хара́ктеры
О. хара́ктером хара́ктерами
П. хара́ктере хара́ктерах

ха-ра́к-тер

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -характер-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. характер (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Джерела ред.