кохання
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | коха́ння | коха́ння |
Р. | коха́ння | коха́нь |
Д. | коха́нню | коха́нням |
З. | коха́ння | коха́ння |
Ор. | коха́нням | коха́ннями |
М. | коха́нні коха́нню |
коха́ннях |
Кл. | коха́ння | коха́ння |
ко-ха́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кох-; суфікси: -ан-н; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі ◆ Між ними виникло це дивне почуття - кохання... розмовне
- перен. особа, що викликає таке почуття; кохана людина ◆ А моє кохання лежало поруч зі мною і солодко спало... розмовне
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі | |
|
особа, що викликає таке почуття; кохана людина | |