вдача
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вда́ча | вда́чі |
| Р. | вда́чі | вда́ч |
| Д. | вда́чі | вда́чам |
| З. | вда́чу | вда́чі |
| Ор. | вда́чею | вда́чами |
| М. | вда́чі | вда́чах |
| Кл. | вда́че* | вда́чі* |
вда́-ча
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: в-; корінь: -дач-; закінчення: -а.
Вимова
ред.- МФА: [ˈu̯dɑt͡ʃɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: [ўда́ча]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- випадковий збіг обставин в сторону особи. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини; характер. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- нахил або звичка до чогось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- характерна риса поведінки тварини. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Переклад
ред.| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
