вдача
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вда́ча | вда́чі |
| Р. | вда́чі | вда́ч |
| Д. | вда́чі | вда́чам |
| З. | вда́чу | вда́чі |
| Ор. | вда́чею | вда́чами |
| М. | вда́чі | вда́чах |
| Кл. | вда́че* | вда́чі* |
вда́-ча
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: в-; корінь: -дач-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: [ˈu̯dɑt͡ʃɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: [ўда́ча]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- випадковий збіг обставин в сторону особи. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини; характер. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- нахил або звичка до чогось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- характерна риса поведінки тварини. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
