Українська

о́браз I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	о́браз	о́брази
Р.	о́бразу	о́бразів
Д.	о́бразові о́бразу	о́бразам
З.	о́браз	о́брази
Ор.	о́бразом	о́бразами
М.	на/у о́бразі	на/у о́бразах
Кл.	о́бразу*	о́брази*

о́б-раз

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -образ-.

Вимова

МФА : [ˈɔbrɐz] (одн.), [ˈɔbrɐze] (мн.)
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

зовнішній вигляд кого-, чого-небудь; подоба. ◆ Уранці думка перша в темницю летіла і перший погляд ждав того ж понурого образу темниці. Марко Вовчок
вигляд кого-, чого-небудь, відтворений у свідомості, пам’яті або створений уявою; постать ◆ Наша мати так сжилась з образом твоїм… після слів моїх, що недавно призналась мені, що вже кохає тебе. М. М. Коцюбинський
подоба, копія кого-, чого-небудь. ◆ Синок, вірний образ батька та єдина потіха…, в тих самих росте ідеях. І. Я. Франко
специфічна для літератури і мистецтва конкретночуттєва форма відображення дійсності ◆ Мій друг думає образами й фарбами. Юрій Яновський
тип узагальнений характер, створений письменником, митцем; персонаж, герой. ◆ Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував у образі орла-беркута. М. М. Коцюбинський
спец. зображення якого-небудь явища через інше, конкретніше або яскравіше за допомогою мовного звороту, переносного вживання слова і т. ін.; троп. ◆ немає прикладів застосування.
перев. мн. те, що вимальовується, постає в чиїй-небудь уяві; картина. ◆ Його уява працює невгамовно, розвертає перед ним усе нові образи, а найрадніше чудові, тихі, ясні образи полонини, лісів. І. Я. Франко
зображення зовнішнього вигляду кого-, чого-небудь (про портрет, фотографію, скульптуру і т. ін.). ◆ Ти ж пам'ятаєш тую подобизну, що він зліпив на глум, неначе з мене? Я по одежі визнав, що то мій образ. Леся Українка
філос. відображення в свідомості явищ об’єктивної дійсності. ◆ немає прикладів застосування.
заст. жарт. обличчя. ◆ Не дивись, сину, на образ, а дивись, яка вона до тебе є. Іноді й уродлива, та лиха година… Панас Мирний

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

—
—
лик-образ
—
—

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

псл. obrazъ, утворене з префікса оb- і основи іменника razъ, пов'язаного чергуванням голосних з rĕzаtі «різати». рос. о́браз, біл. во́браз «образ», біл. абра́з «ікона», давньоруська образъ, пол. чес. слц. obraz «зображення, картина; образ, ікона», вл. нл. wobraz «образ, картина, фотознімок», нл. hobraz «картина, портрет», болг. мак. о́браз «обличчя, щока», схв. о́браз «тс.», слн. obráz «обличчя, образ», стсл. образъ «вид, образ»;

Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.

Переклад

зовнішній вигляд кого-, чого-небудь
Англійська_en: image Грецька_el: εικόνα Польська_pl: obraz Російська_ru: образ

вигляд кого-, чого-небудь, відтворений у свідомості

подоба, копія кого-, чого-небудь

специфічна для літератури і мистецтва конкретночуттєва форма відображення дійсності

тип, узагальнений характер

зображення якого-небудь явища через інше, конкретніше або яскравіше

те, що вимальовується, постає в чиїй-небудь уяві

зображення зовнішнього вигляду кого-, чого-небудь

відображення в свідомості явищ об’єктивної дійсності

обличчя

Джерела

Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.

о́браз II

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	о́браз	о́брази
Р.	о́браза	о́бразів
Д.	о́бразові о́бразу	о́бразам
З.	о́браз	о́брази
Ор.	о́бразом	о́бразами
М.	на/у о́бразі	на/у о́бразах
Кл.	о́бразу*	о́брази*

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

те ж саме, що ікона. ◆ До півночі молилась вона перед образами, прохала в бога щастя-долі своїй першій дитині. І. С. Нечуй-Левицький
заст. картина. ◆ На боковій стіні… висів великий образ у золочених рамах. І. Я. Франко

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: образочок

Етимологія

те саме

Переклад

Список перекладів
Англійська_en: icon Російська_ru: икона

Джерела

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник чоловічого роду.

Корінь: -образ-.

Вимова

МФА: []
прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

образ (аналог укр. слову). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Джерела

[1] ?

[2] ?

[3] ?

[4] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]