герой
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | геро́й | геро́ї |
| Р. | геро́я | геро́їв |
| Д. | геро́єві геро́ю |
геро́ям |
| З. | геро́я | геро́їв |
| Ор. | геро́єм | геро́ями |
| М. | геро́ї геро́єві геро́ю |
геро́ях |
| Кл. | геро́ю* | геро́ї* |
ге-ро́й
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.
Корінь: -герой-.
Вимова ред.
- МФА: [ɦeˈrɔi̯]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- видатна своїми здібностями і діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- чого. людина, яка втілює основні, типові риси певного оточення, часу, епохи і т. д. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- головна дійова особа літературного твору ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- чого і без дод. особа, яка чим-небудь відзначилася, привернула до себе увагу ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від геро́й, иро́й Ж, героїза́ція, герої́зм, геро́їка, герої́ня, геро́йство, герої́чний, героїзува́ти, геро́йствувати, ст. героина (XVII ст.); — рос. геро́й, рос. иро́й (заст.) білор. болг. геро́й, пол. heros (рідк.), чеськ. heroj (заст.) (heros (рідк.), словац. heroj (заст.) (рідк. «heros»), мак. xepoj, сербохорв. хѐро̄ј, словен. herój; — запозичення з німецької або французької мови; нім. Heróe, фр. heros «герой» зводяться, як запозичення, до лат. heros «тс.», що походить від гр. ήρως «вождь, воїн, герой», спорідненого з лат. servo «стережу, бережу, охороняю»; форма иро́й відбиває середньо- і новогрецьку вимову слова (η— і) і свідчить про те, що це слово раніше було запозичене безпосередньо з грецької мови.— СІС 156; Драпова ЭИРЯ VI 5—6; Шанский ЭСРЯ І 4, 62; Фасмер І 403; Dauzat 388; Frisk I 644—645.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- [СУМ-20]
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Корінь: -герой-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- герой (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від геро́й, иро́й Ж, героїза́ція, герої́зм, геро́їка, герої́ня, геро́йство, герої́чний, героїзува́ти, геро́йствувати, ст. героина (XVII ст.); — рос. геро́й, рос. иро́й (заст.) білор. болг. геро́й, пол. heros (рідк.), чеськ. heroj (заст.) (heros (рідк.), словац. heroj (заст.) (рідк. «heros»), мак. xepoj, сербохорв. хѐро̄ј, словен. herój; — запозичення з німецької або французької мови; нім. Heróe, фр. heros «герой» зводяться, як запозичення, до лат. heros «тс.», що походить від гр. ήρως «вождь, воїн, герой», спорідненого з лат. servo «стережу, бережу, охороняю»; форма иро́й відбиває середньо- і новогрецьку вимову слова (η— і) і свідчить про те, що це слово раніше було запозичене безпосередньо з грецької мови.— СІС 156; Драпова ЭИРЯ VI 5—6; Шанский ЭСРЯ І 4, 62; Фасмер І 403; Dauzat 388; Frisk I 644—645.