мистецтво

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	мисте́цтво	мисте́цтва
Р.	мисте́цтва	мисте́цтв
Д.	мисте́цтву, мисте́цтвові	мисте́цтвам
З.	мисте́цтво	мисте́цтва
Ор.	мисте́цтвом	мисте́цтвами
М.	мисте́цтві	мисте́цтвах
Кл.	мисте́цтво*	мисте́цтва*

мис-те́ц-тво

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мистецтв-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [meˈstɛt͡stwɔ] (одн.), [meˈstɛt͡stʋɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. ◆ немає прикладів застосування.
2. сфера творчої художньої діяльності. ◆ немає прикладів застосування.
3. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. творчість
2. —
3. артизм

Гіпоніми

1. —
2. синтетичне мистецтво

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: митець прикметники: мистецький

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Італійськаit: arte Англійськаen: art (en) Вируськаvro: taiõq, kunst' Данськаda: kunst Есперантошeo: arto Естонськаet: kunst, taie Латинськаla: ars жін. Латиськаlv: māksla Науруna: eman Норвезькаno: kunst Нідерландськаnl: kunst Німецькаde: Kunst (de) жін. =, Künste Польськаpl: sztuka Російськаru: искусство (ru) сер. Французькаfr: art чол. Фінськаfi: taide Чеськаcs: umění

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: мистецтво
• Мистецтво // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.