слово
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | сло́во | слова́ |
Р. | сло́ва | слів |
Д. | сло́ву | слова́м |
З. | сло́во | слова́ |
Ор. | сло́вом | слова́ми |
М. | сло́ві | слова́х |
Кл. | сло́во | слова́ |
сло́-во
Іменник середнього роду, відмінювання 1*с.
Корінь: -слов-; закінчення: -о.
Вимова
ред.- МФА : [ˈˈslɔu̯ɔ] (одн.), [slɔˈu̯ɑ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. [≈ 1] ◆ Слово, чому ти не твердая криця… )
- виступ, промова. немає прикладів застосування. ◆
- висловлювання, вислів, фраза. немає прикладів застосування. ◆
- літературний жанр. немає прикладів застосування. ◆
- комп. в обчислювальній техніці: послідовність символів («літер») для позначення виду даних, повідомлення і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.- ані слова
- без зайвих слів
- без слова й без гуку
- блудити словами
- брати слово
- ваше слово та Богові в уші, а лихому поза уші
- вірити на слово
- внутрішня форма слова
- володіти словом
- годі словами сказати
- голубити словами
- гостре слово
- грати словами
- давати/дати слово
- давати/дати слово гонору
- даруй на слові
- дві ціни в доброго слова — людям як золото, собі як полова
- держатися слова
- діло не розходиться зі словом
- додержувати/додержати слова
- докинути слово
- дотримати слова
- зайва чарка ані секрету не вбереже, ані в слові не встоїться
- заняти словом
- замовити слово
- здатися на слово
- здобутися на слово
- зітнутися словами
- зловити на слові
- зронити слово
- зчепитися крутими словами
- і слова не сказати
- і словом не зайняти
- і словом не обізватися
- і словом не озиватися
- казав пан, кожух дам, та слово його тепле
- кидати слова-полову
- кинути слово
- кілька слів
- коротким словом
- коротше слово
- костити останніми словами
- ламати/зламати слово
- на два слова
- на пару слів
- на словах
- на слово
- на слово гонору
- на слово честі
- не вартий доброго слова
- не викидати з слова букв
- не вималювати словами
- не вимовити ні слова
- не виразити ані словом, ані пером
- не віддати словами
- не відповідати ні слова
- не встоятися в слові
- не говорити ні слова
- не допускати до слова
- не загнутися в слові
- не знайти слів
- не зронити ні слова
- не казати/не сказати ні слова
- не мовити ні слова
- не могти прийти до слова
- не можна словами сказати
- не на словах
- не перемовитися навіть словом
- не промовити ні слова
- не сказати ані слова
- не сказати й двох слів
- не сказати ні слова, ні півслова
- не сказати ніякими словами
- негоден зв'язати й двох слів
- ні слова
- ні слова ні півслова
- ніколи й словом перемовитися
- ніякими словами не сказати
- ніякими словоми не спишеш
- одне слово
- по слову
- по тих словах
- подати слово
- прийняти слово
- прийти до слова
- прийтися до слова
- проречистий на слово
- пусті слова
- розгубити слова
- розумній голові досить дві слові
- семантичний обсяг слів
- сипати словами
- сказати дві слові
- сказати одним словом
- скупий на слово
- слова гнилого не сказати
- слово-символ
- слово в слово
- слово до слова
- слово за ким, (з тепер тощо)
- слово за словом
- слово — не горобець, вилетіло — не спіймаєш
- слово не двоїться з ділом
- слово по слову
- слово честі
- словом кажучи
- спасибі на добрім слові
- споминати злим словом
- спромогтися на слово
- схибити в слові
- тратити слова
- у коротких словах
- упасти в слово
- упіймати на слові
- хибкий на слово
Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.походить до праіндоєвр. ḱléwos
Переклад
ред.мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу | |
|
виступ, промова | |
|
висловлювання, вислів, фраза | |
літературний жанр | |
послідовність символів («літер») для позначення виду даних, повідомлення і т. ін. | |
|
Див. також
ред.Джерела
ред.- Словник УЛІФ: слово
- Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / Уклали О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. — Київ: Довіра, 2003. — 735 с.
- Етимологічний словник української мови: У 7 т. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — Київ: Наук. думка, 2006. — 704 с.див.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | сло́во | слова́ |
Р. | сло́ва | сло́в |
Д. | сло́ву | слова́м |
З. | сло́ве | слова́ |
О. | сло́вом | слова́ми |
П. | ||
М. | сло́ве | — |
сло́-во
Іменник середнього роду, відмінювання 1c.
Корінь: -слов-; закінчення: -о.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- слово (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??