коритце
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кори́тце | кори́тця |
Р. | кори́тця | кори́тець |
Д. | кори́тцю | кори́тцям |
З. | кори́тце | кори́тця |
Ор. | кори́тцем | кори́тцями |
М. | кори́тці кори́тцю |
кори́тцях |
Кл. | кори́тце* | кори́тця* |
кори́тце
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -корит-; суфікс: -ц; корінь: -е-.
Вимова ред.
- МФА : [kɔˈrɪt͡sːe kɔˈrɪt͡sʲːɐ] (одн.), [] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зменш.-пестл. до корито. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|