коритце

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кори́тце	кори́тця
Р.	кори́тця	кори́тець
Д.	кори́тцю	кори́тцям
З.	кори́тце	кори́тця
Ор.	кори́тцем	кори́тцями
М.	кори́тці кори́тцю	кори́тцях
Кл.	кори́тце*	кори́тця*

кори́тце

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -корит-; суфікс: -ц; корінь: -е-.

Вимова

• МФА : [kɔˈrɪt͡sːe kɔˈrɪt͡sʲːɐ] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Коритце

Коритце

Значення

1. зменш.-пестл. до корито. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: топоніми: Кори́тища, Кори́тища, Кори́тище, Кори́тна, Кори́тна, Кори́тне, Кори́тниця, Кори́тно-Забу́зьке, Кори́тня, Коритня́ни, Коритува́та ін. іменники: коритар прикметники: коритоподі́бний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Кримськотатарськаcrh: посудина

Джерела

• Словник УЛІФ: коритце