Коритниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Кори́тниця | — |
Р. | Кори́тниці | — |
Д. | Кори́тниці | — |
З. | Кори́тницю | — |
Ор. | Кори́тницею | — |
М. | Кори́тниці | — |
Кл. | Кори́тнице* | — |
Ко-ри́т-ни-ця
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Корит-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [kɔˈrɪtnet͡sʲɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- назва кількох населених пунктів в Україні. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |