корито

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кори́то	кори́та
Р.	кори́та	кори́т
Д.	кори́ту, кори́тові	кори́там
З.	кори́то	кори́та
Ор.	кори́том	кори́тами
М.	кори́ті	кори́тах
Кл.	кори́то*	кори́та*

ко-ри́-то

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -корит-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [kɔˈrɪtɔ] (одн.), [kɔˈrɪtɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Корито

Корито

Значення

1. дерев'яна довгаста посудина для годівлі або напування тварин, птиці. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. довга дерев'яна посудина біля криниці, з якої напувають коней, худобу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. діал. річище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. діал. ночви. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. техн. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Холоніми

1. —
2. —
3. —
4. —

Мероніми

1. —
2. —
3. —
4. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: кори́тце топоніми: Кори́тища, Кори́тища, Кори́тище, Кори́тна, Кори́тна, Кори́тне, Кори́тниця, Кори́тно-Забу́зьке, Кори́тня, Коритня́ни, Коритува́та ін. іменники: коритар прикметники: коритоподі́бний

Етимологія

Від ??

Переклад

дерев'яна довгаста посудина для годівлі або напування тварин, птиці

річище

ночви

Джерела

• Словник УЛІФ: корито