Коритувата

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Коритува́та	—
Р.	Коритува́тої	—
Д.	Коритува́тій	—
З.	Коритува́ту	—
Ор.	Коритува́тою	—
М.	Коритува́тій	—
Кл.	Коритува́та*	—

Ко-ри-ту-ва́-та

Іменник, неістота, жіночий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Корит-; суфікс: -уват; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: [kɔretʊˈu̯ɑtɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. село в Україні, Вінницькій області. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: кори́тце топоніми: Кори́тища, Кори́тища, Кори́тище, Кори́тна, Кори́тна, Кори́тне, Кори́тниця, Кори́тно-Забу́зьке, Кори́тня, Коритня́ни, ін. іменники: коритар прикметники: коритоподі́бний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Коритувата