Коритище

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Кори́тище	—
Р.	Кори́тища	—
Д.	Кори́тищу	—
З.	Кори́тище	—
Ор.	Кори́тищем	—
М.	Кори́тищі	—
Кл.	Кори́тище*	—

Ко-ри́-ти-ще

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Корит-; суфікс: -ищ; закінчення: -е.

Вимова

• МФА: [kɔˈrɪteʃt͡ʃe]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. назва кількох населених пунктів в Україні. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: кори́тце топоніми: Кори́тища, Кори́тища, Кори́тна, Кори́тна, Кори́тне, Кори́тниця, Кори́тно-Забу́зьке, Кори́тня, Коритня́ни, Коритува́та ін. іменники: коритар прикметники: коритоподі́бний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Коритище

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??