Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. висо́кий висо́ка висо́ке висо́кі
Р. висо́кого висо́кої висо́кого висо́ких
Д. висо́кому висо́кій висо́кому висо́ким
З. висо́кого (іcт.)
висо́кий (неіст.)
висо́ку висо́ке висо́ких (іст.)
висо́кі (неіст.)
О. висо́ким висо́кою висо́ким висо́кими
М. висо́кім
висо́кому
висо́кій висо́кім
висо́кому
висо́ких

ви-со́-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -вис-; суфікс: -ок; закінчення: -ий.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. ◆ Ми опинились під темним склепінням високих дубів. П. Панч.
  2. який має висоту, більшу від звичайної, середньої. ◆ Висока та струнка молодиця вибігла їх провести. Панас Мирний
  3. який має рівень, більший від звичайного. ◆ Високий рівень тиску. ◆ Високий рівень радіації.
  4. який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої-небудь поверхні. ◆ Висока орбіта.
  5. перен. дуже великий, значно більший від звичайного кількістю, інтенсивністю і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
  6. перен. небуденний, значніший від звичайного, сповнений глибокого змісту. ◆ немає прикладів застосування.
  7. перен. важливий за своїм значенням; видатний, почесний. ◆ немає прикладів застосування.
  8. перен. про слова, мову, фрази, стиль тощо - який відзначається вишуканістю, часто надмірною. ◆ Загинув [Боженко], не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова. Олександр Довженко
  9. перен. про звук, голос і т. ін. тонкий, пронизливий ◆ Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче…, — говорила Маруся високим голосом. Гнат Хоткевич
  10. який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження. ◆ Я запросив з Варшави багато високих гостей, щоб показати їм свій палац. Нечуй-Левицький І. С.

СинонімиРедагувати

  1. височезний, височенний, превисокий, превисоченний, підхмарний, висотний, гінкий, прогонистий, крутий, панівний
  2. височезний, височенний, превисокий, превисоченний, рослий, рославий (рослявий (розм.)), довгий (розм.), довжезний (підсил., розм.), довженний (підсил., розм.), довжелезний (підсил., розм.); монументальний; довгов'язий (розм.), довготелесий
  3. пишний, хитромовний (заст.); високомовний; піднесений, патетичний, гучний, бучний; кучерявий, квітчастий, квітистий, витіюватий (книжн.); фразистий (заст.)
  4. тонкий, пискливий (писклявий)
  5. великий

АнтонімиРедагувати

  1. низький

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість


ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

який має велику відстань знизу вгору
який має висоту, більшу від звичайної, середньої
який має рівень, більший від звичайного
який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої-небудь поверхні
дуже великий, значно більший від звичайного кількістю, інтенсивністю
небуденний, значніший від звичайного, сповнений глибокого змісту
важливий за своїм значенням; видатний, почесний
який відзначається вишуканістю, часто надмірною
тонкий, пронизливий
який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження

ДжерелаРедагувати