високий
УкраїнськаРедагувати
Морфосинтаксичні ознакиРедагувати
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | висо́кий | висо́ка | висо́ке | висо́кі |
| Р. | висо́кого | висо́кої | висо́кого | висо́ких |
| Д. | висо́кому | висо́кій | висо́кому | висо́ким |
| З. | висо́кого (іcт.) висо́кий (неіст.) |
висо́ку | висо́ке | висо́ких (іст.) висо́кі (неіст.) |
| О. | висо́ким | висо́кою | висо́ким | висо́кими |
| М. | висо́кім висо́кому |
висо́кій | висо́кім висо́кому |
висо́ких |
ви-со́-кий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -вис-; суфікс: -ок; закінчення: -ий.
ВимоваРедагувати
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивостіРедагувати
ЗначенняРедагувати
- який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. ◆ Ми опинились під темним склепінням високих дубів. П. Панч.
- який має висоту, більшу від звичайної, середньої. ◆ Висока та струнка молодиця вибігла їх провести. Панас Мирний
- який має рівень, більший від звичайного. ◆ Високий рівень тиску. ◆ Високий рівень радіації.
- який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої-небудь поверхні. ◆ Висока орбіта.
- перен. дуже великий, значно більший від звичайного кількістю, інтенсивністю і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- перен. небуденний, значніший від звичайного, сповнений глибокого змісту. ◆ немає прикладів застосування.
- перен. важливий за своїм значенням; видатний, почесний. ◆ немає прикладів застосування.
- перен. про слова, мову, фрази, стиль тощо - який відзначається вишуканістю, часто надмірною. ◆ Загинув [Боженко], не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова. Олександр Довженко
- перен. про звук, голос і т. ін. — тонкий, пронизливий ◆ Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче…, — говорила Маруся високим голосом. Гнат Хоткевич
- який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження. ◆ Я запросив з Варшави багато високих гостей, щоб показати їм свій палац. Нечуй-Левицький І. С.
СинонімиРедагувати
- височезний, височенний, превисокий, превисоченний, підхмарний, висотний, гінкий, прогонистий, крутий, панівний
- височезний, височенний, превисокий, превисоченний, рослий, рославий (рослявий (розм.)), довгий (розм.), довжезний (підсил., розм.), довженний (підсил., розм.), довжелезний (підсил., розм.); монументальний; довгов'язий (розм.), довготелесий
- —
- —
- —
- —
- —
- пишний, хитромовний (заст.); високомовний; піднесений, патетичний, гучний, бучний; кучерявий, квітчастий, квітистий, витіюватий (книжн.); фразистий (заст.)
- тонкий, пискливий (писклявий)
- великий
АнтонімиРедагувати
- низький
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
ГіперонімиРедагувати
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
ГіпонімиРедагувати
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
ХолонімиРедагувати
МеронімиРедагувати
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати
- високе мистецтво
- випала висока честь
- випала висока честь на долю
- високі матерії
- високі пороги
- високі сторони
- високого коліна
- високого лету
- високого льоту
- високої думки
- високої марки
- високої проби
- витати у високих сферах
- на високих нотах
- наплювати з високого дерева
- плювати з високого дерева
- птах високого польоту
- птиця високого польоту
КолокаціїРедагувати
Прислів'я та приказкиРедагувати
Споріднені словаРедагувати
| Найтісніша спорідненість | |
| |
ЕтимологіяРедагувати
Від ??
ПерекладРедагувати
| який має велику відстань знизу вгору | |
| який має висоту, більшу від звичайної, середньої | |
| який має рівень, більший від звичайного | |
| який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої-небудь поверхні | |
| дуже великий, значно більший від звичайного кількістю, інтенсивністю | |
| небуденний, значніший від звичайного, сповнений глибокого змісту | |
| важливий за своїм значенням; видатний, почесний | |
| який відзначається вишуканістю, часто надмірною | |
| тонкий, пронизливий | |
| який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження | |