відстань
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ві́дстань | — |
| Р. | ві́дстані | — |
| Д. | ві́дстані | — |
| З. | ві́дстань | — |
| Ор. | ві́дстаню | — |
| М. | ві́дстані | — |
| Кл. | ві́дстане* | — |
ві́д-стань
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: від-; корінь: -ста-; суфікс: -нь.
Вимова ред.
- МФА : [ˈʋʲid͡zstɐnʲ] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: [в’í{дз}стан`]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- простір, який розділяє два пункти, предмети тощо; віддаль ◆ Опівдні близько двохсот комунарів вирушили пішки у військовий табір, що розташувався на відстані трьох кілометрів од комуни. О. В. Донченко, 1956 Джерело — [СУМ-11].◆ Підпустивши танки на близьку відстань, матроси приготувалися до атаки. В. С. Кучер, «Чорноморці», 1956 // «[СУМ-11]» Джерело — [СУМ-11].
- перен. різниця між к.-н. у поглядах, у соціальному становищі і т. ін. ◆ Чимала відстань лежить… між селянином та правителем [Врангелем]. О. Т. Гончар, «Таврія», 1957 // «[СУМ-11]» Джерело — [СУМ-11].
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Похідний іменник, утворений за допомогою префікса від- та слова стан.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: відстань
- Відстань // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.