бучний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | бучни́й | бучна́ | бучне́ | бучні́ |
| Р. | бучно́го | бучно́ї | бучно́го | бучни́х |
| Д. | бучно́му | бучні́й | бучно́му | бучни́м |
| З. | бучно́го бучний |
бучну́ | бучне́ | бучни́х бучні́ |
| О. | бучни́м | бучно́ю | бучни́м | бучни́ми |
| М. | бучно́му бучні́м |
бучні́й | бучні́м бучно́му |
бучни́х |
буч-ни́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -буч-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [bʊˈt͡ʃnɪi̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- розкішний, пишний [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ Жила вдова коло бучного міста, де бучнії будинки висилися Марко Вовчок
- урочистий, піднесений (про мову, стиль) [≈ 2][≠ 2][▲ 2]◆ Бучний, бравурний стиль Рубенса мав своїм вихідним джерелом мистецтво XVII століття П. Г. Тичина
- галасливий, гучний, шумливий [≈ 3][≠ 3][▲ 3] ◆ Перед його [Грицька] очима виводила [думка] обстави городського життя, бучного, шумливого, клопітливого Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ?
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |