те ж саме, що рядно. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ А ліжко те — від лави до запічка дощок зо п'ять, соломи околіт, верета груба. ◆ Від чистої білої верети йшов той особливий конопляний запах, що миттю переніс Данила в давні юнацькі роки. Чендей, «Поєдинок, 1962, 246» ◆ Жердки прикрашали яскравими декоративними тканинами, рушниками, ліжниками, веретами, килимами, одягом.
оберемок, купа чого-небудь, щовміщується в одномурядні. ◆ Малим ще, пам'ятаю, всі межі я знав.. Межі й на ступінь широкі були, 3 одної нажнеш дві верети трави.
діал.різнокольоровийкилим з грубоївовни. ◆ Тепер на Гуцульщині виготовляються такі домоткані килимарські вироби: «ліжники», «коверці», «верета» і «бесаги». ◆ Якби Василькові батьки були більш маєтні, то годилося б.. понад ліжницею красуватися добротним веретам, рушникам, кожушкам.
Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.