веретина

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	верети́на	верети́ни
Р.	верети́ни	верети́н
Д.	верети́ні	верети́нам
З.	верети́ну	верети́ни
Ор.	верети́ною	верети́нами
М.	верети́ні	верети́нах
Кл.	верети́но*	верети́ни*

ве-ре-ти́-на

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -веретин-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ʋereˈtɪnɐ] (одн.), [ʋereˈtɪne] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. нитки для ткання ◆ немає прикладів застосування.

Гіпероніми

1. нитки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: ве́ренка, ве́ренька, вері́нька ін. іменники: вере́та, вере́т, верени́ще, вере́ня, вере́тище, вере́то, веретянка, верентю́х, веренчу́к, вериня́нка

Етимологія

Від ве́рета «рядно; [різнокольоровий вовняний килим]», вере́т «килим ручної роботи» Я, вере́тина «нитки для верети», верени́ще ««веретище» Ж, вере́ня «невелика верета», [вере́нка, вере́нька, вері́нка «тс.»], вере́тище «бідний одяг; лахміття», вере́то «вид волока», вере́ття «груба тканина, ряднина; лахміття; [круг снопів у скирті]», веретя́нка «одяг з грубої тканини», верентю́х, веренчу́к «тс.» Ж, вериня́нка «жіночий фартух» ДзАтл I, вере́тяний; — рос. вере́тье, [верета́], д.-рус. врѣтище «мішок, корзина», чеськ. vřeceст., словац. vrece, болг. вре́тище «мішок», мак. вре́ка, сербохорв. вре̏ћа, словен. vréča, ст.-слов. врѣтиште «тс.»;— psl. *verta, *verto;—очевидно, пов’язане з *verti «засовувати, ховати», спорідненим з лит. vìrtinė «в’язка», vėrti «відчиняти, зачиняти», д.-грец. ἁορτή «сакви; аорта»; внаслідок пізніших семантичних змін стало означати тільки особливе полотно для мішків; іє. *uer- «замикати, покривати, боронити»; менш переконливе пов’язання (Mikl. EW 385) з верті́ти, іє. *uer-t- «тс.».— Фасмер І 297; Преобр. І 75; БЕР 1 186; Skok III 622; Trautmann 351—352; Mcillet Études 351; Pokorny 1160—1161.— Пор. ао́рта, вере́я, вір, во́рочок.

Переклад

Список перекладів