вереня

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	вере́ня	вере́ні
Р.	вере́ні	вере́нь
Д.	вере́ні	вере́ням
З.	вере́ню	вере́ні
Ор.	вере́нею	вере́нями
М.	вере́ні	вере́нях
Кл.	вере́не*	вере́ні*

ве-ре́-ня

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вер-; суфікс: -ен; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ʋeˈrɛnʲɐ] (одн.), [ʋeˈrɛnʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. те ж саме, що рядно. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: ве́ренка, ве́ренька, вері́нька ін. іменники: вере́та, вере́т, верети́на, верени́ще, вере́тище, вере́то, веретянка, верентю́х, веренчу́к, вериня́нка

Етимологія

Від ве́рета «рядно; [різнокольоровий вовняний килим]», вере́т «килим ручної роботи» Я, вере́тина «нитки для верети», верени́ще ««веретище» Ж, вере́ня «невелика верета», [вере́нка, вере́нька, вері́нка «тс.»], вере́тище «бідний одяг; лахміття», вере́то «вид волока», вере́ття «груба тканина, ряднина; лахміття; [круг снопів у скирті]», веретя́нка «одяг з грубої тканини», верентю́х, веренчу́к «тс.» Ж, вериня́нка «жіночий фартух» ДзАтл I, вере́тяний; — рос. вере́тье, [верета́], д.-рус. врѣтище «мішок, корзина», чеськ. vřeceст., словац. vrece, болг. вре́тище «мішок», мак. вре́ка, сербохорв. вре̏ћа, словен. vréča, ст.-слов. врѣтиште «тс.»;— psl. *verta, *verto;—очевидно, пов’язане з *verti «засовувати, ховати», спорідненим з лит. vìrtinė «в’язка», vėrti «відчиняти, зачиняти», д.-грец. ἁορτή «сакви; аорта»; внаслідок пізніших семантичних змін стало означати тільки особливе полотно для мішків; іє. *uer- «замикати, покривати, боронити»; менш переконливе пов’язання (Mikl. EW 385) з верті́ти, іє. *uer-t- «тс.».— Фасмер І 297; Преобр. І 75; БЕР 1 186; Skok III 622; Trautmann 351—352; Mcillet Études 351; Pokorny 1160—1161.— Пор. ао́рта, вере́я, вір, во́рочок.

Переклад

Список перекладів