Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я байдужію́ байдужі́в
байдужі́ла
байдужі́тиму  —
Ти байдужі́єш байдужі́в
байдужі́ла
байдужі́тимеш байдужі́й
Він
Вона
Воно
байдужі́є байдужі́в
байдужі́ла
байдужі́ло
байдужі́тиме  —
Ми байдужі́єм (-є́мо) байдужі́ли байдужі́тимем(о) байдужі́йм(о)
Ви байдужі́єте байдужі́ли байдужі́йте
Вони байдужі́ють байдужі́ли байдужі́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. байдужі́ючи
Дієприсл. мин. ч. байдужі́вши
Безособова форма

байдужі́ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -байдуж-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. ставати байдужим (у 1 знач.) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість


Етимологія ред.

Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.



Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.