Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

ба́й-ду́-же́
Прислівник; незмінний.

Корінь: -байдуж-; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. прислівник до байдужий 1 ◆ Вставав [Лазар] серед ночі і йшов на роботу, байдуже, холодно, без цікавості М. М. Коцюбинський
  2. у знач. присудк. сл. все одно, однаково, не має значення ◆ Дівчата в ясних убраннях Усміхаються ясно — Не мені, та байдуже! М. Т. Рильський
    1. не беру (не береш і т. д.) до уваги ◆ [Мар'яна (спохватившись):] Е, ні, треба додому бігти…; заслухалась вас та й байдуже, що пора уже додому Васильченко
    2. не журюся, не турбуюся (не журишся, не турбуєшся і т. д.) ◆ — А я про своє [пальто] байдуже,— додав Власов, лягаючи прямо на траву Панас Мирний
  3. у знач. присудк. сл. не цікавить, не обходить кого-небудь щось ◆ Віднині в них одна дорога. А до людських теревенів їм байдуже Руданський

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість


Етимологія ред.

Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.



Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.