Українська
ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості ред.

він

Особовий займенник однини чоловічого роду.

відмінок
називний він
родовий його́, до/у ньо́го
давальний йому́
знахідний його́, на/у ньо́го
орудний ним
місцевий на/у нім/ньо́му

Як заст. з прийменниками в оруднім і місцевім відмінку можуть бути форми без н: (у) їм, до/на йо́го, на йо́му.

Вимова ред.

МФА: [wʲin]

вітчизняна транскрипція: [в'ін]

Семантичніі властивості ред.

Значення ред.

  1. Уживається на означення предмета мовлення, вираженого іменником чоловічого роду однини в попередньому реченні або після цього займенника. ◆ І поверзлось мені, що оце і є він, шлях мій. Марко Вовчок ◆ Я пану вимурував дім І свій проклін лишив на нім. Дмитро Павличко, Бистрина ◆ [Потоцький:] Як вовка не держи, він в ліс втече при першій нагоді... Карпенко-Карий ◆ Всі з острахом одхилялись од нього [Матюхи] й давали дорогу. Андрій Головко ◆ немає прикладів застосування.
    • У сполуч. із «сам» виділяє певний предмет мовлення з ряду йому подібних. ◆ Він почув гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він оживить мертві стіни сахарні [цукроварні]. Михайло Коцюбинський
    • У сполуч. з часткою ось (от) набуває вказівного характеру. ◆ [Орфей:] Де се мій клевець? Ой Амфіоне, поможи шукати! Я щось не бачу... Ось він... Леся Українка
  2. род. в. Уживають у значенні присвійного займенника. ◆ Пізнати дурного по сміху його. Номис ◆ Ловила й Катря на собі його погляд не раз — настирливий. Андрій Головко
  3. Виступає в значенні частки з відтінком неозначености в словосполуках штибу «нехай (хай) йому біс», «хто (біс тощо) його знає», «чорт його бери».

Синоніми ред.

  1. овін

Антоніми ред.

  1. ми

Гіпероніми ред.

  1. займенник

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені й термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

Етимологія ред.

Слово походе зі стсл. онъ, що виникло з псл. *onъ. У свою чергу сл. «він» споріднене з рос. он, она, оно, они, діял. ён, біл. ён, вон, болг. он, она, оно, они, унó, мак. он, пол. on, діял. un, чес. on, ona, ono, слц. on, діял. vun і van, слн. òn, ón, діял. ùn, wàn, ǫn, схв. ôn, òna, òno, діял. õn, onȁ, onȍ, вл. wón. Найближчий відповідник в инших мовах — лит. anàs, anà, aniẽ, anõs. Балтійські й слов'янські форми об'єднано в протоб.-с. *anas. Далі зв'язки з иншими і.-є. мовами віднайти важко. Відотворюють протоі.-є. *h₁énos, що складається з кореня *h₁é, що розвинувся в [o] (даний корінь також присутній у псл. *otъстсл. отъукр. від), і наростка *nos, що розвинувся в [n].

Переклад ред.

предмет мовлення

Джерела ред.