байдужніти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | байдужнію́ | байдужні́в байдужні́ла | байдужні́тиму | — |
| Ти | байдужні́єш | байдужні́в байдужні́ла | байдужні́тимеш | байдужні́й |
| Він Вона Воно |
байдужні́є | байдужні́в байдужні́ла байдужні́ло | байдужні́тиме | — |
| Ми | байдужні́єм (-є́мо) | байдужні́ли | байдужні́тимем(о) | байдужні́йм(о) |
| Ви | байдужні́єте | байдужні́ли | байдужні́йте | |
| Вони | байдужні́ють | байдужні́ли | байдужні́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | байдужні́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | байдужні́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
бай-дуж-ні́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Корінь: -байдуж-; суфікси: -н-і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [bɐi̯dʊˈʒnʲite]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ставати байдужним ◆ Я ані не чув про неї, ані не мав змоги бачитись з нею, тим більше, що сам, як здавалось мені, я чи не байдужнів до неї М. М. Коцюбинський
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.
Переклад ред.
| Список перекладів | |